<<
>>

Греко-бактрійське царство

Ця держава утворилася в середині III ст. до н.е. внаслідок повстання греко-македонської армії, підтриманого місцевою аристократією. Майже одночасно з ним, на заході від нього - між Гірканським морем та Перською затокою, на території Іра­ну спалахнуло повстання місцевих племен проти елліністичних завойовників.

Утворилося незалежне Парфянське царство як результат визвольної антиеллінської боротьби місцевого на­селення. Можливо, що антиеллінське повстання підштовхнуло селевкидського намісника Бактрії Діодота постати проти свого далекого володаря, який перебував у північній Сирії. Утворив­ся місцевий незалежний уряд, зміцніло положення греко-маке- донських верств панівного прошарку на цьому далекому сході елліністичного світу. Частково це відповідало інтересам місце­вої аристократії, яка підтримувала Діодота. Селевкиди не мали сил, щоби перешкодити відокремленню Бактрії. Вони були по­в’язані війною з царством Птолемеїв та повстаннями всередині країни.

Як і інші елліністичні царі, Діодот спирався на армію. Але ста­новище греко-македонських завойовників не було надійним. Це примусило його наступника Діодота II шукати опори серед місце­вої знаті та союзу з парфянами. Ці спроби привели до двірцевого перевороту. Діодот II був позбавлений влади. Царський престол перейшов до Евтідема, прибічника елліністичного напряму, який орієнтувався на союз із Селевкидами. Щоправда, це не врятувало Бактрію від вторгнення Антиоха III, який наприкінці III ст. до н.е. прагнув відновити східні кордони своєї держави. Антіох III спочат­ку мав певний успіх у Середній Азії, але взяти столицю Бактрії4 він не зміг і врешті уклав союз із царем Евтідемом.

Держави, що утворилися на уламках імперії Александра на Сході, відіграли величезну роль в історії людства і насамперед народів Ста­родавнього Сходу. Вони стали провідниками еллінської культури на землі держав Стародавнього Сходу.

Еллінські монархи оточували себе рідною для них еллінською культурою. Вони бажали бачити по­ряд із собою еллінських митців, філософів, ремісників. Вихідці з Ел­лади, особливо майстри своєї справи, знаходили гостинний прийом при дворах нащадків Александра. Так еллінська культура, просунув­шись на східні землі, вступила в синтез із місцевою культурою. Уна­слідок цього утворився сплав двох культур, який поєднував найкра­щі надбання обох цивілізацій. Це нове культурно-історичне утворен­ня було настільки особливим, являло собою явище нового якісного рівня, що в історії період, який став наслідком походу Александра, отримав назву „Еллінізм” тобто „подібний еллінам”. Він продовжу­вався від року смерті Александра - 323 р. до н.е., до року завоювання останньої еллінської монархії римською державою - ЗО р. до н.е.

ЛІТЕРАТУРА

1. Дройзен И. Г. История эллинизма, тт. 1-3. - M., 1990-1993.

2. Бенестпон Г. Правители эпохи эллинизма. - M.,

3. Ковалев С. И. Александр Македонский. - К., 1992.

4. Копыленко Г. А. Греческий город на эллинистическом Востоке.

- M., 1979.

5. Левек П. Эллинистический мир. - M., 1989.

6. Цибукидив Д. И. Древняя Греция и Восток. - M., 1981.

(?) ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Перерахуйте держави, які утворилися після розпаду держави Александра Македонського.

2. У чому була сильна сторона кожної з цих держав?

3. Чому не вдалося утримати цілісність держави Александра?

4. Яку роль відіграли ці держави для світової цивілізації?

5. Яке значення цих держав для цивілізації Стародавнього Сходу?

6. Який історичний період називається „Еллінізм”?

7. У чому сутність поняття „Еллінізм”?

t Сотер (з давньогрец.) - рятівник.

2 Мусейон (з давньогрец.) - святилище муз. Це утворення було поєднанням науково-дослідної установи та університету, де було зібрано велику кількість кращих науковців та філософів того часу.

3 Філадельф - у перекладі означає „той, хто любить сестру”.

4 м. Бактра.

84

<< | >>
Источник: Голованов С. О.. Всесвітня історія: Навч. посіб. За ред. Ю. М. Алексеева. — К.: Каравела,2005. — 272 с.. 2005

Еще по теме Греко-бактрійське царство: