<<
>>

Державні утворення Передньої Азії та Близького Сходу

Сирія та Палестина у давнину також пройшли етап державо­творення подібно до Месопотамії. Раніше від усіх державність тут виникла в містах Ебла, Бібл, Алалах. Як і всюди в державах Сходу, населення тут гуртувалося у землеробських общинах, на чолі яких стояли царі, які водночас були верховними жерцями.

Навала гик- сосів у XVIII ст. до н.е. надовго припинила тут соціальний розви­ток, великого збитку завдала також навала “народів моря” (філіс­тимлян, як їх названо у Біблії). Саме вони, якщо вірити легенді, дали назву країні - Палестина.

Лише у І тис. до н.е., прийшовши до тями, фінікійські купці при­брали до рук панування в країні. Було збудовано торговельні міста Tip і Сідон, які швидко заволоділи всією міжнародною торгівлею в регіоні Середземного моря, посунувши з чільного місця Єгипет. Фінікійці почали засновувати торговельні пункти, які поступово перетворювалися в міста: у Північній Африці - Карфаген, в Іспанії - Гадес. У середині І тис. до н.е. фінікійці облаштувалися на Сици- лії. Нові торговельні міста не проводили завоювань, не поширюва­ли кількість рабів, проте вели активну торгівлю рабами.

У XIII ст. до н.е. до Палестини вторгається військо союзу 12 єв­рейських племен на чолі з Мойсеєм. Війна євреїв та філістимлян тривала дуже довго. У XI ст. до н.е. царем серед євреїв обирається Саул, який розпочав масштабну земельну реформу з метою створен­ня значного прошарку середніх землевласників. Проте завершити реформи йому не вдалося. В одній з битв Саул зазнав поразки і, щоб уникнути полону, покінчив життя самогубством. Його наступником став зять - Давид. Він створює розгалужений державний апарат, сис­тему оподаткування населення. Його наступником став молодший син Соломон (965-935 рр. до н.е.), який укріплював Ізраїльсько- Іудейське царство шляхом розбудови фортець, столиці !Єрусалима, де зокрема було створено величний храм, присвячений богу Ягве.

Соломон поділив державу на 12 адміністративних округів, кож­ний з яких мав постачати продукти до царського двору протягом 1 місяця на рік. Усе населення було поділене на 4 категорії:

- вельможі, світська аристократія;

- жерці, пророки, духовна аристократія;

- народ землі - общинники, які сплачували податки. Мали слу­жити у війську;

- чужинці, неповноправні землероби і раби.

Рабство у державі Соломона мало своєрідний характер. Чоло- віків-полонених, як правило, вбивали після виконання необхідних робіт, жінок та дітей залишали прислугою. Боргове рабство мало обмежений характер і могло тривати не більше 7 років. Практику­вався також самопродаж у рабство. Але він зберігав чинність лише протягом життя господаря.

У Палестині склався чітко регламентований союз общин. Сі­мейні наділи розподілялися тільки між родичами, тобто всередині

3. Виникнення ранніх державних утворень стародавніх цивілізацій Сходу 43 самої общини. На полях працювали вільні орендарі, наймані робіт­ники і раби. Шлюб дозволявся лише всередині колективу общи­ни. Під час розквіту Палестина стала провідним культурним центром Середземноморського регіону. Фінікійські міста, потра­пивши на перехрестя торговельних шляхів, вбирали в себе духов­не надбання єгипетської цивілізації та народів Близького Сходу. Значним культурним досягненням стало створення фінікійського алфавіту, який було покладено в основу всіх європейських систем писемності. Алфавітна система фінікійців була простішою та зруч­нішою за всі наявні на той час системи писемності. Так, якщо єги­петська піктографія включала до себе 3 тис. знаків, хетський клино­пис - близько 600 знаків, а біблська - ЗО, то фінікійці, які вживали не складовий, а фонетичний ряд, обходилися 22 приголосними зна­ками. Це сприяло широкому розповсюдженню писемності.

ЛІТЕРАТУРА

1. Андрианов Б. В. Хозяйственно-культурные типы и способы про­изводства // Вопросы истории. - 1990. - № 8.

2. Мейер Э. Экономическое развитие древнего мира. - M., 1911.

3. Сорокин П. Человек, цивилизация, общество. - M., 1991.

4. Геродот. История. - M., 1992.

5. Дьяконов В. Д., Неронова Л. M., Свенцицкая И. С. История древ­него мира. В 3-х т. Т. 1. - M., 1982.

6. Ясперс К. Смысл и назначение истории. - M., 1993.

(J) ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Розкрийте зміст поняття „ном”у Стародавньому Єгипті.

2. Звідки походить назва країни „Єгипет”?

3. Як стародавні єгиптяни називали свою країну? Що означає ця назва, звідки вона походить?

4. Що означає слово „Месопотамія”?

5. Які ви знаєте державні утворення у Месопотамії?

6. Назвіть відомі вам стародавні держави Близького Сходу.

7. Які міста були утворені в ході фінікійської колонізації?

8. Що ви знаєте про фінікійський алфавіт?

44

<< | >>
Источник: Голованов С. О.. Всесвітня історія: Навч. посіб. За ред. Ю. М. Алексеева. — К.: Каравела,2005. — 272 с.. 2005

Еще по теме Державні утворення Передньої Азії та Близького Сходу: