Ярослав Осьмомисл
Володарем, хоч і зовсім іншого типу, був і одинокий син Володимирка, Ярослав. По.батькові він одідичив не тільки добрі наслідки його панування, але й лихі, не тільки багаг те, сильне, добре зорганізоване князівство, але й непевне зовнішнополітичне положення, напружену внутрішну ситуацію.
Під безпосереднім вражінням смерти батька Ярослав запропонував Ізяславові не тільки мир, але й тісний союз, що властиво означав би для Галичини зворот від політики союзу з суздальськими князями в сторону співпраці з князями київськими; це могло б мати далекосяжні наслідки для цілої української історії, але охолонувши, Ярослав сам не схотів мати Ізяслава ні за союзника, ні за протектора. Війна розпочалася наново в 1154. р. та велася із змінним щастям і нечуваною жорстокістю з боку київського князя. Назагал Ізяслав мав право уважати себе переможцем, але ж він помер ще того самого року, а наступником його на київському столі став брат його Ростислав, з смоленських Мономаховичів (1154-1167, з перервами). Всупереч правилу, та зміна на київському столі мала значення для Галичини: смоленський князь не цікавився галицьким простором і, взявши під увагу, що Ярослав на сусідні землі теж не зазіхав, Галичина мала з того боку відносний спокій. Ярослав був діячем мирних часів і недаремно писав про нього літописець, що він, сам не ходив у походи, але посилав своїх воєводів.
Еще по теме Ярослав Осьмомисл:
-
Давня історія України (до VI ст.) -
Загальна історія України -
Україна 1917-1921 рр -
Україна за радянських часів -
Україна у XVI - XVIII стст. -
Україна у середні віки (VII-XV ст.) -