ВСТУП

У XIII ст. монгольська навала невідворотно змінила життя багатьох народів, які жили від Тихого океану до європейської Адріатики. Непереможне військо, яке прийшло з таємничих глибин Азії, знищувало цілі держави і величні міста, створюючи натомість новий устрій Євразії.

Тих народів, які населяли сучасну українську територію, попри віддаленість від Монголії, це стосується далеко не в останню чергу. Наші землі увійшли до складу нової монгольської держави і проіснували в її межах більше століття. Це - великий відрізок часу нашої історії.

Але що ми знаємо про цю державу? Чи знаємо ми щось більше, аніж про сам факт "монголо-татарської навали" і те, що набагато пізніше наші землі перейшли до Великого князівства Литовського? Що відбулося в час між одним і та іншим? Скоріш за все, золотоординська доба української історії лишається найменш відомою широкому загалові, - менше, аніж набагато древніші скіфські часи.

Історики також не надто захоплювалися цією тематикою, але тим не менш, світ побачила значна кількість монографій, не кажучи вже про статті, зосереджені на історії Монгольської імперії і Золотої Орди. Присвячували свої роботи цій тематиці і українські, і російські, і західні історики, одним з пріоритетних напрямів досліджень це лишається для учених Татарстану, Центральної Азії та Далекого Сходу. Адже Монгольська імперія була найбільшою у світі середньовічною державою, і закарбувала свій вплив на багатьох культурах та цивілізаціях. В багатьох працях досліджувалися політична, військова, соціально-економічна, релігійна, культурна політика та ситуація в країнах, що перебували під рукою нащадків славнозвісного і грізного Чингізхана - Чингізидів.

Одне з таких "запитань" відноситься до історії переходу України з-під влади Золотої Орди до Великого князівства Литовського. На сьогодні відомо, що це сталося 1362 р., і стало наслідком кількох воєнних акцій литовсько-українського війська, які й призвели врешті до Синьоводської битви. Остання й стала тим зламним моментом, який позначив новий етап української історії.

Проте брак докладних джерел, плутанина у їх викладі, доволі пізнє походження більшості з них призводять до появи різних версій, часто доволі полярних щодо подій 1362 р. Варто ще раз звернутися до передісторії Синіх Вод і до їх наслідків.

У цьому історичному нарисі ми поставили перед собою на меті викласти тогочасні драматичні події крізь призму золотоординської політичної історії.

Хронологічно тут охоплено період XIII - XIV ст. Ця доба розпочалася із завоювання України Монгольською імперією, а закінчилася видачею ханом Токтамишем ярлика на управління українськими землями великому литовському князю Вітовту.

Як саме це усе відбувалося, читач дізнається із подальшого викладу. А те, що у 2012 р. можна і варто відзначити 650 років знаменної Синьоводської битви, є лише додатковим приводом згадати доленосні події XIV століття.

Автор передусім висловлює глибоку вдячність за наукову підтримку Instytutu Badan Interdyscyplinamych "Artes Liberales" Uniwersytetu Warszawskiego, Canadian Institute of Ukrainian Studies University of Alberta, Instytutu Historii PAN w Warszawie, Lietuvos istorijos Institutas (Vilnius), Центру исследований золотоордынской цивилизации при институте истории АН PT, ВГО Національній Асоціації Джиу-джитсу України.

Щиру подяку за фахові поради, дискусії та дружню критику спрямовую - моєму вчителю Валерію Смолію; дорогим колегам та друзям: Віктору Малютенку, Ігорю Жуку, Валерію Примосту, Юлії Олійник, Катерині Орловій, Владиславу Берковському, Ярославу Пилипчуку та Ільнуру Міргалеєву.

Наостанок згадаю свою дружину Олену та сина Костянтина, - без їхнього терпіння та віри в мої починання ця книга ніколи не була б завершена.