<<
>>

ВИЗНАЧЕННЯ ТА ПРИПИСИ, ДАНІ ДОЖЕМ І ГРОМАДОЮ ГЕНУЕЗЬКОЮ, ЩОБ УНИКНУТИ СПОКУС У TAHI (1361 p.)s

В ім’я Господа, амінь. Літа від Його Різдва тисяча триста шістде­сят першого, першого лютого, за Генуезьким численням тринадцятого індикту; найшляхетніший та найясновельможніший Симон Буканігра, милостю Божою Дож Генуезців та захисник народу, намісник і адмірал імператорський, для збереження любові, благоприхильності й миру між найясновельможнішим паном Іоанном Дельфіно, тою ж милостю Дожем Венеції тощо й громадою Венеціанською, з одного боку, і між

5 Текст у перекладі українською мовою подано за виданням: Хрестоматия по истории международных отношений: В 4 кн.

Кн 2: Средние века І Сост. Д. В. Кузнецов. - Благовещенск: Изд-во БГПУ, 2013. - С. 385-386. їм же паном Дожем і громадою Генуезькою, з другого, й для уникнення спокус між обома сторонами, спільно зі своєю радою, урочисто й згідно у всіх зносинах із законами, постановив, повелів і вирішив: написати від імені свого листи та додати їх до наказів, що дані Генуезькому кон­сулу в Тані та байлу, що перебуває в Константинополі, та всім консу­лам і сановникам своїм в імперії Хазарській, чинним і майбутнім; щоб всі ці консули, байли та сановники, владою та у силу припису даного їм тепер самим Дожем і громадою Генуезькою, оприлюднили у Тані, в Константинополі та в усьому Хазарському царстві: що кожний ге- нуезець і той, хто вважається генуезцем, повинен з венеціанцями й з тими, які за венеціанців вважаються, жити у мирі, спокійно, у доброму братерстві, благоприхильності та в щирій любові, й утримуватися від взаємних суперечок і бійок. У випадку, чого й омине Бог, відбудеться суперечка або бійка між генуезцями і венеціанцями, чи між такими, котрі вважаються генуезцями та венеціанцями, то жоден генуезець або такий, котрий вважається генуезцем, не повинен вставати з місця та брати зброю, або бігти туди, де відбувається бешкет, не маючи на те ясного дозволу або наказу з боку консула чи сановника, або байла генуезького, котрий тепер там знаходиться, чи з часом перебуватиме у Тані, в Константинополі та в усьому царстві Хазарському.
А якщо який генуезець або такий, котрий вважається генуезцем, вчинить проти за­значеного вище, або проти чого-небудь з вищенаведеного, той самою такою дією [мусить сплатити] власним коштом пеню у 200 дукатів золо­тих. Накладення ж покарання грошового або особистісного, зважаючи на статус і [соціальне] становище осіб залежить від консула, сановни­ків і байла генуезьких, котрі перебувають або з часом перебуватимуть у місцях, згаданих вище. Крім того, якщо будуть вчинені смертовбивство і нанесення фізичних травм венеціанцям, або тим, котрі вважаються венеціанцями, то консул, сановники і байло генуезькі, котрі перебува­ють або з часом перебуватимуть в Тані, у Константинополі та в цар­стві Хазарському, зобов’язуються накласти покарання особистісне або грошове, відповідно до закону та розміру злочину. Однак, у згадано­му випадку бійки або суперечки між венеціанцями та генуезцями, чи між такими, котрі вважаються венеціанцями та генуезцями, консул або сановники генуезькі, котрі перебувають чи перебуватимуть у Тані, зо­бов’язуються докласти спільне зусилля з консулом і чиновниками вене­ціанськими, що так само перебувають там, для припинення суперечки або бійки. Цей приклад мусять наслідувати і венеціанські сановники

в усьому Хазарському царстві. У випадку, якщо суперечки або бійка від­будеться у Константинополі або у Пері, то байло Венеції, що перебуває у Константинополі, спільно з правителем Пери, повинен намагатися, щоб бійка чи суперечка припинилась, засуджуючи й караючи винних, й на підставі цього визначення й припису зі збереженням між обома сторонами, які домовляються, взаємної приязні та благоприхильності. І зобов’язуються вищезгадані консул, сановники і байли генуезькі, ко­трі знаходяться чи знаходитимуться у Тані, Константинополі та в усьо­му царстві Хазарському, за вимогами присяги й під загрозою втратити благовоління вищезгаданого Дожа і громади Генуезької ретельно ви­конувати зазначене: підпадаючи, означені консули й сановники, крім вищезазначених стягнень, тим покаранням, які будуть накладені на них Дожем і громадою Генуезькою.

Здійснене у Генуї, на майдані палацу Дожів, де збирається рада, у присутності нотаріусів і канцлерів вищезгаданого Дожа й громади Генуезької: Леондара де Монте, Альда Юрисперіта, Петра де Реца та Георгія де Клаваро.

Я, Рафаїл де Гуаско де Монелія, нотаріус і канцлер вищепойменова- ного найясновельможнішого Дожа та громади Генуї, при вищезгадано­му був присутнім і записав.

<< | >>
Источник: Генуезька спадщина на теренах України: етнодержавознавчий вимір І О. А. Гавриленко, О. М. Сівальньов, В. В. Цибулькін; Ред. О. М. Парфенюк. - Харків,2017. - 260 с.. 2017

Еще по теме ВИЗНАЧЕННЯ ТА ПРИПИСИ, ДАНІ ДОЖЕМ І ГРОМАДОЮ ГЕНУЕЗЬКОЮ, ЩОБ УНИКНУТИ СПОКУС У TAHI (1361 p.)s: