Військові й адміністративні реформи Чингісхана
Від початку Чингісхан проводить реформу війська, призначив- IiiH на чолі його 95 нойонів-тисяцьких. Основну ударну силу монголів складала кіннота. Кожен воїн мав два-три луки (або один, але бездоганний, що стріляв на 500-700 м), три сагайдаки зі стрілами, мотузяний аркан, сокиру, шаблю й спис.
Коня покривали шкірами для захисту. Голову, шию і груди знатного воїна захищали залізний
Монгольський вершник. За М.В. Гореліком
або мідний шолом, панцир зі шкіри, на який кріпилися залізні пластини. Головним родом військ була важкоозброєна кіннота, що складалася з власне монголів. Легку кінноту, а це переважно кінні стрільці, формували з воїнів скорених степових племен. Саме вони розпочинали битви, засипали ворога хмарами стріл і вносили розлад в його ряди, а потім в атаку щільною масою йшли важкоозбро- єні вершники. Монгольська кіннота на своїх низькорослих витривалих конях могла проходити на добу до 80 км, а з обозами, стінобитними (тарани, пороки, облогові машини для кидання каміння) і вогнеметними знаряддями — до 10 км.
Монголи в поході
Вирушаючи у похід, монгольський воїн мав щонайменше трьох коней: їздового, в’ючного та бойового. Монголи легко, без зусиль атакували чи переслідували розбитого супротивника. Військова хитрість, оманні маневри, засідки, напади лавою були звичайними способами монгольської тактики ведення бою. На Чингісхана та ііого спадкоємців припав апогей кочової могутності монголів. Світ стояв на порозі винаходу вогнепальної зброї. У Китаї давно використовували порох і його запалювальні (але не метальні) властивості. І тільки-но з’явились перші стволи, що вивергали кулі та ядра, кочовий світ вже ніколи більше не міг успішно протистояти осілому.
Метальні машини монголів. Перський малюнок XIlI cm.
Чингісхан всіляко прагнув використовувати досягнення інших народів для зміцнення Монгольської держави. Так, в уйгурів (народ тюркського походження) було перейнято писемність. Набутки китайської цивілізації монголи також використали на свою користь. Інженери і чиновники стали цінним надбанням монголів у Китаї. Вони будували облогові машини, робили підкопи під кріпосні мури, виготовляли порохові міни. Відтепер монголи за допомогою китайських інженерів змогли брати неприступні фортеці. Саме в цьому проявилися здібності Чингісхана як полководця: він умів швидко реагувати, міняючи свою тактику залежно від оста- вин. Так, зіткнувшись уперше з фортечними мурами, він почав застосовувати метальні та облогові машини. їх везли за військом у розібраному вигляді і швидко збирали при облозі нового міста. Досвід китайських чиновників допоміг монголам налагодити управління у своїй величезній імперії. У Китаї було запозичено календар — визначення років за допомогою дванадцятичного тваринного циклу.
В дуже короткий термін Чингісхану вдалося не лише затвердити в завойованих країнах владу своїх родичів і придворців, але й організувати управління цими підкореними країнами так, щоб усі політичні та адміністративні функції в цих нових улусах на вищому рівні були зосереджено в руках центральної адміністрації монголів. Цьому прислужилися й унікальні для свого часу системи державних комунікацій — доріг і поштових служб («ям», від цього пішло російське слово «ямщик»), повністю підпорядкованих державній владі. На цих ямах можна було отримати «свіжого» коня, долаючи за короткий час значні відстані. Всі ключові пости у фортецях і гарнізонах на шляхах адміністративних і торгових зв’язків перебували під безпосереднім контролем новоявлених монгольських чиновників і військових гарнізонів.
Імперія Чингісхана виявилася найдовговічнішою серед аналогічних держав, утворених будь-коли енергійними і талановитими полководцями.
Правління Чингісхана вплинуло на розвиток політичної і духовної культури населення багатьох азіатських регіонів, значною мірою й на монгольський кочовий світ. У самій Монголії спішно будується нова столиця імперії Каракорум («чорний трон»), куди стікаються всі підвладні та васальні правителі (виникла близько 1220 р., майже за 300 км на південний захід від сучасної столиці Монголії Улан-Батора). Тут віддаються накази і розпорядження для всього величезного азіатського світу, опанованого Чингісханом. За прикладом китайців монголи ввели у себе особливі дощечки — пайзи — з наказами хана. Написи на них були доволі лаконічні: «Наказ пожалуваного Небом імператора Чингіза. Негайно!».Основи імперії було запозичено зі сфери кочового побуту; поняття родової власності перенесено з приватноправових відносин на державне право; імперія вважалася власністю всього ханського роду; ще за життя Чингісхана його синам було призначено наділи. Завдяки гвардії великий хан мав достатнє число перевірених людей, яким міг без побоювань доручати військове керівництво у віддалених областях; при влаштуванні ж громадського управління він мусив користуватися послугами скорених народів.