§ 1. В. Татіщев про псковську батьківщину Володимира Святославовича та житійна версія народження св. Ольги
Найвідомішою на сьогодні є псковська версія народження Володимира Святославовича. Чи не вперше її озвучив В. Татіщев: “О лѣтахъ и рожденіи Владимира точно нигдѣ не показано, но понеже въ 970.
году сказуетѣ, что родился въ селѣ Будятинѣ близъ Плескова, гдѣ Ольга и мать Владимирова Малуша были, въ 947. году, когда и Плесковъ построенъ, и потому Владимиръ жилъ 67. лѣтъ”[93].У цій короткій сентенції В. Татіщев пов'язав літописну розповідь про народження Володимира з кількома розділеними в часі історичними подіями та фактами. Найперше він відштовхувався від звістки про походження Ольги з-під Плєскова, відомої з літописної статті 903 р. про одруження Ігоря: “Ігореви възрастъшю. и хожаше по Млзѣ и слушше єго. и прививедоша єму жену w Плескова. именемь Мльгу”[94]. Рання житійна традиція, початки якої сягають ХІІІ-XIV ст., також пов'язує походження Ольги з ближче не окресленим Плєсковим, декларуючи, що “блаженая Олга ро- домь бе пльсковитина”[95].
Згодом житійні звістки набули виразного північноросійського патріотичного забарвлення і в ХѴІ ст. стали стійким переконанням, що княгиня Ольга була уродженкою Псковської землі[96]. Саме на цій підставі історик пов'язав повідомлення про народження Володимира Святославовича з літописною звісткою про мандрівку Ольги до Новгорода 947 р. та згадкою про Псков, де начебто під час подорожі княгиня залишила свої сани.
В. Татіщев спирався на переконання, що під Псковом, у приватній маєтності княгині, мала б розташовуватися й та місцевість, куди київська володарка відіслала Малушу. Поєднавши в одну подію адміністративну поїздку Ольги 947 р. з відправленням із Києва вагітної Малуші, історик локалізував Будятине село під Псковом та датував народження Володимира лише шістьма роками пізніше (!) від літописної дати народження його батька Святослава.
Під 942 р. у “Родословии государей русских” В. Та- тіщев повідомив про народження Святослава, а всього кількома рядками нижче, під 948 р., фіґурує звістка про народження його сина Володимира Святославовича: “Владимиръ Василїй І. сынъ Святославль и Малуши, родился 948”[97]. Оскільки під час згаданої подорожі 947 р. на Псковщину Малуша була ще вагітною, то й народження Володимира історик переніс на наступний рік.Версія перебігу подій, пов'язаних із народженням Володимира Святославовича у викладі В. Татіщева, спиралася на тогочасну джерельну базу. Щойно наприкінці ХІХ ст. виникла болгарська версія родоводу княгині Ольги, що базується на свідченні “Крат- кого/Нового Владимирского летописца” (Рукоп. отдел ГИМ, Ува- ровское собр., № 206, лл. 263 об. - 271.) другої половини ХѴ ст., яке ввів у науковий обіг архимандрит Леонід (Кавелін)[98]. Цей неодноразово публікований текст[99] повідомляє, що Олег “Игоря же жени въ Болгарех, поят за него княжну именем Олгу, и бысть мудра вельми”[100]. Активну підтримку ця точка зору знайшла у болгарській історіографії. Її обґрунтовували С. Чилінгіров[101] та Т Сабев[102]. У новітніх дослідженнях походження княгині Ольги розглядається вже в ширшому контексті[103]. Так, за дослідженнями І. Мицька, літописний Плєсков слід ототожнювати з прикарпатським Пліснеським городищем, про що свідчить низка місцевих переказів та леґенд, пов’язаних із княгинею Ольгою[104].
Задовго до появи публікації архимандрита Леоніда (Кавеліна) саме псковська версія походження княгині Ольги набула статусу офіційної у церковних колах та російській історичній науці, а завдяки авторитету В. Татіщева як автора першої фундаментальної праці з історії Росії суттєво вплинула на дослідження питання про місце народження Володимира Святославовича. Від середини XVIII ст. і дотепер в історичній та краєзнавчій літературі панує думка про народження Хрестителя Руси під Псковом.