§ 2. Псковська краєзнавча версія народження Володимира Святославовича
Вже наприкінці XVIII ст. доказова база В. Татіщева, висловлена ним на підтвердження псковської локалізації Будятиного села, стала наріжним каменем у працях, присвячених Пскову та Псковській землі.
Так, М. Ільїнський, услід за авторитетною думкою В. Татіщева, без додаткових пояснень стверджував: “Родися же Владимир в Будятине селе близ Плескова, за что Ольга разгневася на Малушу, сослала ея от себя”[105].Конкретні припсковські географічні орієнтири вперше з’являються у праці архиєпископа Євгенія (Євфимія Болховітінова): “на правом берегу устья реки Кеби, впадающей в реку Череху, есть другое урочище известное под именем Буденик или Будник. Издревле предание гласит, что там была отчизна Ольгина и родина Вел. Князя Владимира Святославича, внука Ольгина, в Летописях именуемая Будятино село”[106].
Цим “преданием”, що начебто віддавна пов’язує урочище Бу- деник/Будник із літописним селом Будятиним, є, як можна здогадуватися, винятково літописні свідчення. У цьому переконує цитата зі “Сокращенной псковской летописи”, яку уклав митрополит, вміщеної у четвертій частині “Истории княжества Псковского” під 948 р.: “Рожение Великого Князя Владимира Святославича близ Пскова в селе Будутине, которое может быть тоже, что Выбутское, или Буденик”[107].
До того ж архиєпископ вагався між двома топонімами. Крім Буденика (Будника), ймовірним місцем народження князя він назвав також село Вибутське (рос. Выбутское, у народі зване Лібут- ське (рос. Либутское) - sic!), таким чином узгоджуючи своє припущення із пізньою і явно тенденційною псковською житійною версією народження княгині Ольги: “Святаа и блаженна княгиня Олга рускаа родися в Плесковской стране, в веси, зовомыа Выбу- то”[108]. Згадка про Вибути як місце народження Ольги вперше фігурує в цитованому Житії княгині Ольги, створеному близько 1553 р.
псковським книжником Василієм-Варлаамом[109]. Як місце народження княгині Ольги ‘Вибуто’ згадане також у скороченій редакції псковського Житія княгині Ольги, а у версії ‘весь Выбут- ская’ - в “Степенній книзі”.Немає нових істотних аргументів на користь припсковського розташування Будятиного села і в сучасних працях прихильників цієї версії. Біографії святого Володимира від народження до захоплення Києва присвятила розділ у своїй монографії Н. Мілю- тенко[110]. Проте про локалізацію місця народження князя дослідниця пише коротко і некритично: “В поздних житиях св. Ольги и в Никоновской летописи под 6478 (970) г. говорилось, что она (Ольга. - Ю. Д.) рассердилась и выслала Малушу в свою весь Бу- дитино под Псковом (ныне деревня Будник), где и родился Владимир. [...] Предание о том, что св. Владимир родился в Ольгином селе, могло существовать в Пскове с древнейших времен”[111]. Уже відзначено, що Ольжині житійні оповіді жодних вказівок про місце народження Володимира Святославовича не зберегли, а ототожнення Будятиного села з урочищем Будник чи селом Ви- бутським (у різночитаннях також - Лібутським чи Вибуто), де, за пізніми житіями, народилася княгиня Ольга, базується винятково на припущенні В. Татіщева й патріотичних переконаннях М. Ільїнського та архиєпископа Євгенія, розвинутих у псковській краєзнавчій літературі ХІХ-ХХ ст. Не обтяжуючись аналізом доказової бази цитованого твердження, дослідниця відіслала читача до монографії А. Александрова, присвяченої побутуванню леґенд про княгиню Ольгу на Псковщині. У третьому розділі, що має назву “На родине княгини Ольги: Будник, Плаксино, Виделибье”, дослідник проаналізував краєзнавчу традицію ототожнення Бу- дятиного села з припсковським Будником[112]. Цитуючи свідчення Ніконовського літопису, він слушно зауважив, що місцеві псковські краєзнавці та історики літописну звістку про народження Володимира в Будятиній весі пов’язують (услід за М. Ільїнським) з Будником, “часто уже ни на кого не ссылаясь”[113].
Популяризуючи псковську версію, до вже відомої аргументації на кшталт того, що, найвірогідніше, Ольга відіслала ключницю Малушу на Псковщину саме у свої родинні припсковські володіння, А. Александров долучив, тільки не цілком вдалу, спробу побудувати етимологічний ланцюжок назв, здатних пов’язувати Будя- тине село з урочищем Будник (Буденик): Будутина весь/Будетине село → Будятник → Буденик → Будник. На його думку, трансформація первісного найменування населеного пункту, похідного від присвійної форми імени Будимир/Будята, могла відбутися під впливом місцевої назви - “будник” - сарафана, призначеного на будні дні (!)[114]. Про народження Володимира Святославовича “не в Киеве, а в сельце (“веси”), принадлежавшем его бабке”, писав також О. Карпов[115]. Однак, зосередившись на визначенні дати народження, він утримався від конкретних вказівок щодо ідентифікації місця, обмежившись констатацією того, що Ольга вислала Малушу “в некое село Будутину весь”[116].
Псковська локалізація Будятиного села фіґурує і в припущенні дослідника руської писемности, бібліографа В. Анастасевича, висловленому стосовно загадкових Дудуток - географічної назви, яку вжито в “Слові о полку Ігоревім” у фразі про Всеслава полоцького: “скочи влъкомъ до Немиги съ Дудутокъ”. У листі до митрополита Євгенія від 1 грудня 1814 р. В. Анастасевич припустив, що Дудутки - це “Будутина весь, или, вероятно, Будутки, где родился Владимир от Малки, которую Ольга сослала туда в гневе, как сказано в Никоновском списке, оно должно быть близ Пскова, откуда Ольга”[117].