§ 2. Свідчення Ніконовського та Архангелогородського літописів
Є й важливі додаткові свідчення, які висвітлюють родовід Володимира Святославовича. У двох пізніх російських літописах збереглося унікальне доповнення до аналізованого тексту, в якому згадано місце народження майбутнього хрестителя Руси.
В одному з них, так званому Ніконовському літописі, складеному між 1526 та 1530 рр., під 970 р. читаємо таке: “Посади Святославъ Ярополка въ Кіевѣ, а Олга въ Древѣх. И пріидоша Новгород - ци, просяще себѣ князя, и отпрѣся Ярополкъ и Олегъ, и рече До- брыня Новгородцем: “просите Володимира”. Володимеръ бо бѣ отъ Малки, ключници Ольжины; Малка бо бѣ сестра Добрынѣ, и бѣ Добрыня дядя Володимиру; и бѣ роженіе Володимиру въ Будутинѣ вѣси, тамо бо въ гнѣвѣ отслала еа (матір Володимира - Малушу. - Ю. Д.) Олга, село бо бяше еа тамо, и умираючи даде его святѣй Богородицы”[41]. З цього повідомлення довідуємося, що матір Володимира відіслано до якоїсь ‘Будутиної весі'. З контексту самої розповіді важко зрозуміти, кому належав згаданий населений пункт, адже фраза “село бо бяше еа тамо” може стосуватися як Ольги, так і Малуші.Автор Устюзького літописного зводу (так званого Архангело- городського літописця) першої чверти XVI ст. уточнив, що саме Ольга віддала згадану Будутину весь, названу тут ‘Будотиним селом', якомусь Богородичному храму: “Святослав посади в Кииве сына своего большаго Ярополка, Олга в Древлянех, а Владимера у себе имыи. И приидоша людие новгородьстии, просяще себе князя, и размысли Святослав: Ярополка ли отдати или Олга? И рече Добрыня новгородцем: “Просите себе Владимера”. Влади- мер бо бе от Малки ключницы Ольжины; Малка же бе сестра Добрыне, отец ея бе Малк любутчанин, бе бо Добрыня Малков сын, дядя Владимеру по матери, и рожение бысть Владимеру в Будотине селе, ту бо бе посла Олга Малку во гневе, село бо бе ея ту, бе бо, умирая, Олга отдаст село то пресвятеи Богородицы”[42].
Таким чином, зі збережених літописних свідчень про народження Володимира Святославовича довідуємося таке:
• Володимир Святославович народився в Будятиному селі (Будутинѣ вѣси; Будотине селе), куди княгиня Ольга відіслала його матір Малушу; попри незначні відмінності у назві населеного пункту, всі три свідчення щодо трактування цього факту єдині;
• в обох літописах матір Володимира названо не Малушею, а Малкою, що наближає її ім'я до імени її батька - Малка Любчанина;
• Малушу Ольга вислала у гніві;
• населений пункт, до якого Ольга відправила Малушу, згодом передано певному Богородичному храмові (святѣй Богородици; пресвятеи Богородицы).
За уточненням Архангелогородського літописця, село, де народився Володимир Святославович, перед смертю записала церкві саме княгиня Ольга. Попри однозначність цього свідчення про Ольгу як власницю Будутиного села, не можна бути певним, що це уточнення не є домислом укладача тексту.
Літописне повідомлення про народження Володимира Святославовича потребує вирішення низки важливих питань, які ставлять дослідників перед дилемою, що з написаного є історичним фактом, а що, натомість, може належати до домислів автора збереженої у пізніх переказах розповіді:
• Де розташовувався населений пункт, названий Будутиною вессю, Будотиним селом? Або ж, куди Ольга відправила Малушу?
• Коли Малушу було відправлено з Києва? Або ж, коли народився Володимир Святославович?
• Що спричинило гнів Ольги?
• Чи гнів княгині був спрямований саме на Малушу?
• Малуша чи Ольга передала Будотине село Богородичному храму? Або ж, кому належало село Будотине?
• Де розташовувався Богородичний храм, якому було передано згаданий населений пункт?
• Назва якого населеного пункту приховується в імені Малка, згаданого в ПВЛ як Любчанинъ?
Відповіді на поставлені запитання, пов'язані з малою Батьківщиною Володимира Святославовича, можуть мати неабияке значення для розуміння майбутніх мотивацій та дій князя, зокрема пов'язаних із хрещенням Руси. Важливим підтвердженням цього є згадка про передачу Будотиного села церкві Богородиці.