НОВІ ДАНІ ПРО ЗАБУДОВУ КОПИРЕВА КІНЦЯ В КИЄВІ ХІ СТ.

Аркадій Козловський, Михайло Ієвлев (Київ)

У статті розглядаються нові дані про забудову Копирева кінця у Києві ХІ ст.

Копирев кінець давнього Києва завжди викликав значний інтерес науковців.

Розкопки проводились на ділянці по вул. Артема 12, у зв'язку з будівництвом житлово­го і офісного будинків. Загальна площа розкопу становила близько 1500 м². Розкоп знаходив­ся на схилі від вул. Артема до Несторівського провулку, перепад висот становив до 1,5 м. Культурний шар на всій площі розкопу був практично знищений при плануванні території й будівельних роботах у ХІХ-ХХ ст.

Під час розкопок було зафіксовано і досліджено рів значної довжини, 10 будівель різ­номанітного призначення, велику кількість господарчих і стовпових ям, а також 3 поховання. Якщо будівлі й рів відносяться до ХІ-ХІІ ст., всі три поховання відносяться до Х ст. (рис. 1). Найбільш цікавим виявився комплекс будівель № 6 і № 9, з яких будівля 6 мала заглиблену частину, будівля 9 була наземною (рис. 1).

Будівля 6 займала центральне місце серед усіх досліджених будівель, які знаходилися на майданчику, оточеному ровом і частоколом (рис. 1). Будівля мала підпрямокутну в плані форму й була витягнута по лінії південь-північ. Довжина будівлі становила 7,5 м, ширина - 5,75 м. Будівля мала східчастий вхід, стіни стовпової конструкції та глинобитну піч. Долівка будівлі знаходилася на глибині 1,5-1,7 м від рівня материка. В будівлі було зафіксовано кіль­ка досить великих ям.

Як вже зазначалося, стіни будівлі мали стовпову конструкцію. Дві стовпові ями було зафіксовано в північно-східному кутку будівлі, їх діаметр становив 0,5 і 0,37 м, а глибина - 0,4 і 0,2 м від рівня долівки. В північно-західному кутку будівлі було зафіксовано стовпову яму діаметром 0,3 м і глибиною 0,4 м від рівня долівки. Дві стовпові ямки було зафіксовано біля східної стіни будівлі 6. Вони мали діаметри 0,37 і 0,25 м і глибини 0,3 і 0,1 м від рівня долівки. Ще одна яма діаметром 0,37 м і глибиною 0,3 м була зафіксована біля східної стін­ки. Невелику стовпову яму було виявлено у південно-східному кутку будівлі. Стовпову яму діаметром 0,5 м і глибиною 0,58 м було зафіксовано біля західної стінки будівлі 6 поблизу печі (рис. 2). Два великих стовпи стояло приблизно в центрі будівлі, діаметр одного з них становив 0,6 м, глибина - 0,22 м, діаметр другого - 0,5 м, глибина - 0,3 м. Стовпову яму діа­метром 0,5 м і глибиною 0,58 м було зафіксовано біля західної стінки будівлі 6 поблизу печі.

У західній стінці, біля північно-східного кутка, було простежено східчастий вхід до бу­дівлі № 6. Вхід мав 5 сходинок шириною до 0,5 і висотою до 0,25 м (рис. 2). Вхід мав шири­ну до 1,75 м, довжину 3,5 м. Попід стінками входу було розчищено ями від стовпів, які роз­ташовувалися попарно. Наверху знаходились ямки діаметром 0,3 м, глибиною 0,25 м. На рі­вні першої сходинки знаходились ями від розколотих колод, діаметр яких становив

0,35-0,4 м, а глибина - до 0,15 м. На другій сходинці знаходились ями від розколотих колод, діа­метр яких становив 0,5 м, глибина - до 0,3 м. Такі ж ями від розколотих колод було зафіксовано на долівці будівлі, де вхід закінчувався, діаметр їх становив 0,35-0,4 м, глибина - до 0,2 м. Між цими стовпами проходила канавка глибиною до 0,1 мі шириною 0,12-0,25 м(рис. 2.3).

У будівлі № 6 було зафіксовано кілька ям і два підбої.

Яма 2 знаходилася в південно-східному кутку будівлі 6. У плані вона мала округлу фо­рму діаметром до 1,9 м, глибиною до 0,5 м. До дна яма звужувалася. Біля ями 2 в східній сті­нці знаходився невеликий підбій - ніша шириною 1,3 м, глибиною до 0,75 м (рис. 2).

Яма 3 знаходилася поряд з ямою 1. При зачистці долівки по периметру ями було про- стежено смугу обпаленої глини. Яма 3 в плані мала підовальну форму розміром 1,2 х 1,3 м, дно знаходилось на глибині 0,32 м від рівня долівки. До дна яма трохи звужувалася (рис. 2).

Яма 4 знаходилася в південно-західному кутку будівлі 6. В плані вона мала неправиль­ну форму з приступками. По довгій вісі вона мала довжину до 3,6 м, ширина становила до 2,5 м. Дно знаходилося на глибині 0,7 м від рівня долівки. На горі над ямою 4 на приступці зафіксовано дві стовпові ями діаметром 0,25 м і глибиною до 0,1 м (рис. 2).

Справа від входу в будівлі 6 знаходилася глинобитна піч. Тут було простежено завал печини і черінь підовальної в плані форми розміром 1,0 х 0,9 м. Піч була споруджена на не­великому підвищенні (0,2 м вище рівня долівки). Стіни і склепіння були споруджені на кар­касі з кілків діаметром 0,05-0,07 м. Товщина стінок становила приблизно 0,2 м. Челюстями піч була повернута на північ у бік входу (рис. 2).

Можливо, що на цьому ж місці знаходилася більш рання піч, яка стояла трохи ближче до центра будівлі. Про це свідчать пляма попелу і невеликі стовпові ямки, які були потім ча­стково перекриті більш пізньою піччю.

Вірогідно, пізніше, коли піч зруйнувалася, стіни і склепіння були сплановані і на цій підсипці висотою до 0,3 м було споруджено відкрите вогнище, від якого залишився черінь і кілька каменів. Діаметр вогнища становив близько 1 м. Навкруги череня прослідковувався шар жовтої глини.

Одразу за піччю (на південь від входу до будівлі № 6) знаходилося підвищення непра­вильної форми розміром 2,3 х 2 м, висотою від долівки від 0,8 до 0,9 м.

Рис. 3. Схема розміщення комплексу будівель 6, 9.

Заповнення будівлі мало шарувату структуру і було досить щільним. Це досить добре прослідковується в бровці, яка йшла в напрямку північ-південь в 1 м від східної стіни.

По бровці ясно видно, що будівля 6 після загибелі заповнювалася нерівномірно. В пів­денній частині на дні чітко простежується дуже потужний затоковий шар, потужність якого сягає 1-1,2 м. В ньому зустрічаються прошарки суглинку і вкраплення горілого дерева і вуг­линок. На цьому шарі в 1 м від долівки будівлі 6 у розрізі, а потім і в плані, було зафіксовано і розчищено вогнище 2. Вище проходив шар світлого суглинку з вкрапленнями жовтої глини потужністю до 0,7-0,8 м.

Вогнище 2 мало в плані неправильно-овальну форму розміром 1 х 0,8 м. Дно його скла­далося з обпаленої глини, а по периметру йшов шар жовтої глини, змішаної з вугіллям.

Північна частина будівлі № 6 мала інше заповнення. Нижній шар, майже горизонталь­ний, складався зі світло-сірого слабогумусованого суглинку з вкрапленнями вуглинок, камі­нців, фрагментів печини. Потужність його становила до 0,65 м. Вище йшов шар однорідного каштанового суглинку потужністю до 0,75 м, який місцями виходив на поверхню. Приблизно в центрі йшла лінза світлого суглинку, на дні якої на висоті 1,1 м від рівня долівки простежу­валася лінза вогнища 1.

Вогнище 1 мало діаметр до 1,2 м у розрізі, було лінзоподібної форми і складалося з трьох шарів: нижній представлено горілою землею, вище йшла обпалена глина, а верхній шар складався з вугілля.

У заповненні будівлі № 6 було знайдено багато вуглинок, печини, каменів різного роз­міру (частина з них обгорілі), кісток тварин, деякі з яких розколоті. Кістки належать великій рогатій худобі, свині, вівці-козі. Серед каменів зафіксовано кілька шматків необробленого шиферу.

Кераміка представлена фрагментами кухонного, столового і тарного посуду. Переваж­ну більшість складають фрагменти кухонних горщиків. Стінки представлені 390 фрагмента­ми. Більшість з них гладкі, на 18 фрагментах простежено врізний лінійний орнамент, на трьох - лінійний і хвилястий. Товщина стінок коливається від 0,4 до 1,2 м, колір - від жовто­го до чорного.

Денця зафіксовані 58 фрагментами. Діаметр їх становить 6-13 см, інколи по краю денця проходить закраїнка, часто на зовнішньому боці простежується підсипка з піску або полови. На одному денці було просвердлено отвір діаметром 0,5 см. Край іншого денця було підто­чено. На 6 денцях було простежено залишки клейм у вигляді простого кола, концентричних кіл, фігури, вписаної в коло.

Вінця горщиків за формою краю діляться на кілька типів. Найбільше вінець (36 фраг­ментів), які із зовнішнього краю мають напівсферичне потовщення, на частині з них із внут­рішнього краю простежується поглиблення для покришки (рис. 4, 1-20, 47-62) Другий за кі­лькістю тип представлено горщиками, які мають із зовнішнього боку манжетоподібне пото­вщення (26 фрагментів). Інколи вони мають загострений край і поглиблення для покришки (рис. 4, 21-46). Ще 15 фрагментів мають індивідуальну форму краю вінець - це прямі, з косо зрізаним краєм, з валиком із зовнішнього боку, з дуже потовщеним краєм (рис. 4, 63-77).

Столовий посуд представлено невеликою кількістю фрагментів глеків і мисочок. Глеки, як правило, тонкостінні, виготовлені зі світло-сірої глини і прикрашені по вінцях і плечиках врізним лінійним орнаментом. Глечики мали високе горло, діаметром до 12 см, вінця загост­рені, рівні або відхилені назовні. До глека, мабуть, відносився фрагмент денця зі світло-сірої глини, вкритий глухою зеленою поливою з обох боків.

Миски представлені двома фрагментами вінець. Одне з них косозрізане досередини із заглибленням по краю, друге - із загостреним загнутим досередини краєм, по його краю проходив врізний лінійний орнамент.

Тарна кераміка представлена 14 фрагментами амфор. З них 6 гладких стінок і 5 стінок з рідко нанесеними жолобками. Крім того, знайдено частину ручки з горлом, ручки йшли ни­жче горла. В перерізі ручка овальна, діаметр горла близько 6 см. Друга ручка дуже масивна, плоско-овальна в перерізі, можливо, антична.

До керамічних виробів відноситься невеликий фрагмент писанки, вкритої поливою. По зеленому фону нанесені білі концентричні кола, розбиті на сектори такими ж лініями. Писа­нка виготовлена з рожевого тіста. В заповненні будівлі 6 було зафіксовано більше, ніж 30 фрагментів плінфи різного розміру. Товщина плінфи коливається від 2,5 до 3,3 см. Деякі з фрагментів досить цікаві. Так, один фрагмент товщиною 2,6 см мав у тісті домішки жорстви і крупного піску. Така плінфа датується Х ст.* Було знайдено фрагмент плінфи товщиною 2,5-2,6 см, виготовленої із глини з домішками жорстви і крупного піску, з косим бортом і відбитками волокон деревини. Подібний тип також можна віднести до Х ст. Інший виявле­ний уламок був фрагментом плінфи, в тісті якої відсутні штучні домішки, вона була виготов­лена в «холодній формі», стінка трохи скошена, простежуються слабкі відбитки дерева. То­вщина плінфи 3 см. Подібна плінфа характерна для кінця Х - початку ХІ ст. В заповненні будівлі 6 було зафіксовано значну кількість шматків печини зі слідами рослинних домішок. Було також знайдено шматок цем'яночного розчину.

Рис. 4. Кераміка із заповнення будівлі 6.

Визначення О.К. Сиромятникова.

Вироби з каменю представлені шиферним біконічним пряслицем світло-рожевого ко­льору діаметром 1,7 см, висота - 0,9 см, діаметр отвору - 0,7 см (рис. 5, 6). Знайдено скол від кільцеподібного пряслиця з такого ж шиферу діаметром 2 см, діаметр отвору становив 0,7 см (рис. 5, 7). Зафіксовано було також кілька фрагментів шиферу зі слідами обробки і кілька гранітних фрагментів зі слідами заполірування. Призначення останніх неясне.

Рис. 5. Металеві і кам'яні вироби із заповнення будівлі 6.

Вироби з чорного металу представлені різноманітними за призначенням речами. Найбі­льшу кількість серед знахідок з чорного металу становили цвяхи (32 екземпляри). Довжина їх у середньому становила від 5 до 17 см. Всі вони ковані, в розрізі квадратні, зрідка - прямокут­ні. Виділяються три невеликі цвяшки довжиною 2,5-3 см. На частині цвяхів прослідковуються сліди зотлілого дерева. До будівельних деталей відносяться і дві фрагментовані скоби.

Було також зафіксовано рамку від пряжки (?) підпрямокутної форми розміром 2 х 2,5 см. У розрізі дріт прямокутний. Ножів знайдено 7 екземплярів, більшість з них фрагментовані. Всі ножі черешкові, довжина леза коливається від 4 до 7-8 см, спинки рівні. Всі ножі в значній мірі спрацьовані (рис. 5, 10-15) Серед всіх ножів виділяється невеликий фрагментований ніж довжиною близько 6 см. По спинці ножа зроблено трикутні насічки, в які вклепані вузенькі смужки жовтого металу (збереглося 14) (рис. 5, 10). До знарядь праці відноситься невелике зубильце, квадратне в перетині, бойок зубильця трохи розклепаний. Довжина його 9 см, а перетин становить 0,8 х 0,8 см (рис. 5, 1). Крім того, в будівлі було знайдено залізну скобу з круглого дроту діаметром 0,4-0,7 см. На одному кінці скоба розклепана і зігнута в кільце, на другому - загострена і загнута під прямим кутом досередини. Довжина скоби 10 см, ширина - близько 4 см (рис. 5, 4). Призначення її нез'ясоване. Було знайдено фрагмент залізної плас­тини, край якої відігнутий і загнутий з внутрішнього боку, на ньому простежено два отвори. Можливо, це вінце залізної посудини (рис. 5, 8). Також виявлено фрагмент залізної пластини, край якої загнутий під прямим кутом. Можливо, це фрагмент окуття. Серед знахідок також представлений фрагмент залізного виробу - залишки стрижня діаметром 0,4 см, який пере­ходить у лопаточку із загостреним кінцем. Посередині лопаточки невеликий отвір. Ширина лопаточки 3 см (рис. 5, 5). Призначення цього виробу неясне. Інший залізний виріб являє со­бою конічну трубочку довжиною 8,5 см, діаметр більшого отвору становить близько 2 см, по краю його проходять ребра жорсткості у вигляді жолобків. Діаметр меншого отвору близько 1 см, він розділений на дві частини. Товщина стінки трубки 0,15 см. До трубки приварена залізна скоба шириною 0,6-1,2 см (рис. 5, 2). Скоріш з все, це так званий ігольник. А скоба слугувала для підвішування його на поясі. Знайдено шматок заліза підовальної форми розмі­ром 4,2 х 1,5 см і товщиною 0,7-1 см (рис. 5, 3). На бруску сліди проковки. Можливо, це за­готовка для якогось виробу. Значну цікавість становить фрагмент сталевої пластинки, обла­маної з двох боків. Довжина її 4,5 см, ширина 1,5-2,5 см. Один край у вигляді слабо опуклої дуги, другий - вогнутої дуги. По краях обох дуг із зовнішнього боку пластини проходить ін­крустація сріблом (?) у вигляді кружалець діаметром 0,2 см, інколи в центрі кружальця точка чорного металу. Товщина пластинки 0,15 см (рис. 5, 9). Призначення цієї пластинки не до­сить ясне. Можливо, це частина личини від шолома. Із заліза було зроблене скроневе кільце з кінцями, що заходять одне за одне. Кільце було виготовлене з круглого дроту діаметром 0,2 см, діаметр кільця 1,3 см (рис. 5, 18).

До виробів з кольорових металів можна віднести два скроневих кільця, які було знай­дено майже на долівці будівлі 6. Цікаво, що вони лежали один на одному, що, на нашу дум­ку, могло бути в тому випадку, якщо кільця знаходилися в якомусь мішечку або були зв'язані. Одне кільце мало незамкнуті заокруглені кінці. З внутрішнього боку проходив ли­варний шов. діаметр кільця 1,7 см, діаметр круглого дроту 0,2 см (рис. 5, 16).

Друге кільце зроблене з більш тонкого круглого дроту. Кінці заходять один за один, обрубані. Діаметр кільця 1,7 см, діаметр дроту 0,15 см (рис. 5, 17). У заповненні будівлі 6 бу­ло знайдено 2 фрагменти бронзової пластинки зі слідами обрізування.

Під час розчистки долівки було зафіксовано невелику кількість дрібних фрагментів кісток тварин, половину залізної криці діаметром 11 см і висотою 5 см, невелику кількість печини. Ке­раміка представлена 40 фрагментами стінок горщиків, один з фрагментів прикрашено врізним орнаментом - горизонтальними лініями і хвилями. Крім того, зафіксовано 6 придонних частин і 5 вінець. Одне з них відігнуте назовні з незначним загином краю досередини і канелюром із зов­нішнього боку. Чотири інших були відігнуті назовні з напівсферичним потовщенням із зовніш­нього боку. Знайдено також невеликий фрагмент стінки амфори. Крім того, на долівці було зафі­ксовано залізний кований цвях, а також фрагмент кременю і шматок шиферу.

Під час розчистки входу було зафіксовано невеликий фрагмент залізної криці, фраг­мент залізної пластинки, цвях без шляпки довжиною 9 см.

Кераміка представлена 50 фрагментами стінок горщиків, на трьох із них глибокий вріз- ний лінійний орнамент. Придонних частин зафіксовано 7 фрагментів, 2 з них із закраїнкою, на одному залишки клейма. Вінця представлено 7 фрагментами. Два з них мали сфероподіб- не потовщення із зовнішнього боку, один у перерізі був трикутний з гострим краєм, інший - з косо зрізаним досередини краєм, ще один був відігнутий назовні з досить сильним загином краю досередини, два вінця були відігнуті назовні із слабким загином краю досередини.

Столовий посуд представлено овальною в перерізі ручкою від глечика. Тарний посуд представлено фрагментом стінки амфори з рідкими жолобками.

У заповненні ями 1 будівлі № 6 було зафіксовано великий фрагмент точильного бруска з пісковику неправильної форми товщиною 2,5 см. На бруску видно сліди заточки інструментів. Залізні вироби представлені трьома цвяхами, один з них цілий, зігнутий, довжиною 12 см, дру­гий - фрагментований, виділяється великою круглою шляпкою. Всі цвяхи в перетині квадратні. До виробів із заліза відноситься прямокутна пластинка з потовщенням на одному боці.

Кераміка представлена 42 дрібними стінками горщиків, 5 придонними частинами, діа­метр денець становив 6-10 см, і 7 вінцями. Одне досить великих розмірів, дає уяву про фор­му горщика. Горщик мав відігнуті назовні вінця з напівсферичним потовщенням по зовніш­ньому краю і незначним загином краю досередини.

Інші вінця були дуже фрагментовані. Три з них мали манжетоподібне потовщення із зовнішнього краю, кінець загострений. Одне вінце відігнуте, край рівно зрізаний з незначним загином досередини, із зовнішнього боку трикутне потовщення. Двоє вінець мали сферичне потовщення із зовнішнього боку.

В ямі 2 будівлі № 6 було зафіксовано 4 невеликих фрагменти стінок керамічних посу­дин. Три фрагменти від горщиків і один, можливо, від глечика. Тут же було знайдено досить великий камінь. Під час розборки вогнища 2, яке було зафіксоване в заповненні будівлі 6, було знайдено невелику кількість кісток тварин, частина з них обпалена, фрагмент придонної частини горщика діаметром 12 см, а також фрагмент вінця горщика. Вінце відігнуте назовні, край заокруглений, із зовнішнього боку проходило манжетоподібне потовщення.

Між черенем печі і черенем вогнища над піччю в завалі печини було зафіксовано 8 фрагментів кісток тварин, одна з яких була обпалена. Кераміка представлена більш ніж 100 дрібними фрагментами стінок горщиків, трьома придонними частинами, кількома вінця­ми і покришкою. Одне денце діаметром 10 см мало сліди клейма у вигляді двох симетричних дуг і однієї асиметричної (рис. 6, 9). На двох інших видно сліди підсипки полови (рис. 6, 7, 8).

Вінця представлено 5 екземплярами. Одне вінце із заокругленим краєм, було відігнуте назовні, із зовнішнього боку мало манжетоподібне потовщення (рис. 6, 3, 6). Друге вінце ві­дігнуте назовні з трикутним потовщенням із зовнішнього боку і гострим краєм (рис. 6, 4). Ще одне вінце відігнуте назовні, з потовщеним краєм і поглибленням для покришки (рис. 6, 5). Виділяється великий фрагмент вінця - край досить сильно відігнутий назовні з поглибленням для покришки, по зовнішньому краю неглибокий канелюр, по плечиках про­ходив врізний лінійних орнамент (рис. 6, 1). Ці вінце і денце з клеймом лежали на черені пе­чі, за кольором і товщиною стінок схоже, що вони від однієї посудини.

Досить цікавою була покришка напівсферичної форми з грибоподібною ручкою. Ниж­ній край покришки притертий. На верхній частині покришки по сирій глині врізано знак - половина свастики (?). Діаметр покришки 11 см, висота 4 см (рис. 6, 2).

Значну цікавість становить великий фрагмент печини з відбитками колотої дошки, тра­ви і хмизу.

За 0,5-1 м на південь від будівлі 6 було зафіксовано і досліджено систему з 11 ям (рис. 1). Це, скоріш за все, залишки наземної будівлі. В плані будівля мала Г-подібну форму. Довгою віссю вона була витягнута по лінії схід-захід. Довжина будівлі дорівнювала 9,5 м, ширина 4,25 м, довжина меншої частини 5 м, ширина 3 м (рис. 3). Всі досліджені ями мали досить подібну конструкцію. Діаметр ям становив від 1 до 1,1 м, глибина від рівня материка від 0,12 до 1,1 м. На дні цих великих ям було вирито ями для стовпів, їх глибина становила від 0,3 до 1 м, діаметр від 0,3 до 0,8 м (рис. 3). Ями були щільно забиті лесом. У заповненні зафіксовано фрагменти горщиків, глеків, амфор, виробів із заліза. Крім того, знайдено велику кількість фрагментів печини, шматків горілого дерева, невеликих камінців.

Рис. 6. Керамічні вироби із заповнення печі в будівлі 6.

Судячи з їх розташування і місця знаходження, ця наземна будівля сполучалася з буді­влею № 6 і становила з нею один комплекс.

Таким чином, розглянувши конструктивні особливості будівлі № 6 і на основі аналізу стратиграфії і комплексу речових знахідок, ми можемо зробити деякі попередні висновки.

На першому етапі будівництва був збудований житловий підкліт зі стінами стовпової конструкції. Причому, виходячи з наявності парних стовпів та їх великого діаметра, над під- клітом могло бути кілька поверхів. На першому етапі справа від входу була збудована гли­нобитна піч, по периметру якої знаходилося 4 стовпи. Після руйнації цієї печі майже на її мі­сці було збудовано другу піч, від якої залишився черінь і невеликі отвори від вбитих кілків по периметру стін (рис. 2). Наявність печі в підкліті сприяло підтримці визначеного темпера­турного режиму й витяжки затхлого повітря.

Таким чином, на першому етапі побудований підкліт був квадратної форми і мав зага­льну площу близько 19 м². Уздовж стін котловану було зафіксовано 12 стовпових ям. У схід­ної і південної сторін їх знаходилося вісім, розташованих попарно. У західної сторони - чо­тири стовпових ями, дві по кутах і дві біля входу в підкліт. У південної сторони збереглися стовпові ями, що знаходилися по кутах будівлі. Можна припустити, що посередині південно­го борта підкліту, частково знищеного пізнім перекопом, могли знаходитися ще один чи два парних підпірних стовпи. Стіни підкліту, судячи зі збережених залишків деревини, були об­шиті деревом, імовірніше всього, або брусами чи плахами. Виходячи з того, що підлога зна­ходилася на глибині до 1,7 м від рівня материка, у верхній частині підкліту було не менш трьох або чотирьох вінець з прорізаними волоковими віконцями для вентиляції й опалення.

У центрі будівлі розташовувалась овальна яма глибиною 0,8 м від рівня підлоги, що служила льодником чи коморою для продуктів, що є безсумнівним доказом існування дерев’яної під­логи на дні підкліту. З усіх відкритих господарських ніш у підкліті будівлі № 6, до першого етапу відноситься тільки господарська ніша № 1. Із західної сторони підкліту, ближче до пі­внічної стіни, знаходився вхід, обшитий дерев’яними плахами з 5 сходинками, також обши­тими деревом. У верхній частині входу знаходилося шість стовпових ям - по три із кожної сторони. Дві перших для стовпів, а інші - для розколотих колод. Ці розколоті колоди, що ма­ли діаметри до 0,5 м, могли служити підпорами для галереї, що знаходилася на другому по­версі будівлі. Сполучення подвійних стовпових ям великого діаметра у підкліті і входу з опорами для зовнішньої галереї вказує, що на першому етапі відкрита будівля № 6 по своїй конструкції являла собою квадратну триповерхову вежу з галереєю й оглядовою площадкою. На перших двох поверхах розміщалися житлові приміщення, з’єднані між собою зовнішніми сходами, а на третьому поверсі був оглядовий майданчик (рис. 7).

Рис. 7. Варіант реконструкції центрального будівельного комплексу (будівлі 6, 9), вигляд із заходу.

Такого типу вежі мають численні аналогії в оборонних спорудах на території середньо­вічної Європи, але мало відомі на території Київської Русі ХІ ст. Імовірно, це можна поясни­ти тим, що усі вони споруджувалися з дерева і не могли зберегтися. Крім того, їхнє розмі­щення в стратегічно важливих районах обумовило те, що на їхньому місці в більш пізніший час будувалися нові оборонні споруди. У ХІІ - першій половині ХІІІ ст. такого типу будівлі одержують назву «терем», тобто високий будинок. Терема в ХІІ - першій половині ХІІІ ст. являли собою більш складні будівлі, у порівнянні з ХІ ст. Вони представляли собою єдиний комплекс житлових приміщень і оборонної вежі чи спостережної вишки. Імовірно, для тере­ма у цей період була обов’язкова наявність вежі чи спостережної вежі.

На другому етапі в південному напрямку було викопано котлован і збудовано додатко­ве приміщення для зберігання припасів. Добудований льох мав площу близько 13,5 м², був виритий поруч з вежею з південної сторони і був глибше підкліту, до якого він був прибудо­ваний. Судячи з його конструктивних особливостей і знахідок збереженого деревного тліну, з південної і частково східної сторони котловану над ним було споруджено дерев’яне пере­криття, що було засипано потужним шаром землі. Конструктивні особливості та залишки від дерев’яних конструкцій свідчать, що це приміщення вірогідно від основного було відгоро­джене дерев’яною стіною та дверима. Стіни добудованого льоху, імовірно, не були обшиті деревом, у всякому разі, якщо обшивка його стін і була, то вона не збереглася. Дані стратиг- 84

рафії і аналіз керамічного матеріалу дозволяють датувати цю будівлю першою половиною ХІ ст.

На наступному етапі, також з південної сторони, була споруджена будівля № 9 площею близько 46 м² Причому те, що вона не примикала щільно до будівлі № 6, свідчить про її більш пізне спорудження в часі, у порівнянні з добудованим льохом. Залишки стовпових ям великого діаметра і відсутність підкліту дозволяє припустити, що ця будівля, імовірно, мала два поверхи, причому її перший поверх мав господарське призначення.

Завдяки досить непоганій збереженості залишків будівель № 6 і № 9, нами зроблена спроба реконструкції цього будівельного комплексу. Таким чином, будівлі № 6 і № 9 являли собою єдиний комплекс, що знаходився в центрі території, оточеної ровом і валом, навколо якого розміщався ряд більш дрібних будівель, які мали різне призначення (рис. 1). Обидві ці будівлі знаходилися на досить близькій відстані, що дає можливість припустити, що вони були зв'язані між собою галереєю на рівні другого поверху (рис. 7). У даний час такого типу будівлі в ХІ ст. практично невідомі. Можна припустити, що відкритий нами тип будівлі при подальшому розвитку зодчества на території Київської Русі перетворився в тереми, характе­рні для ХІІ - першої половини ХІІІ ст.

Таким чином, взявши до уваги особливості розташування житлових, господарчих і оборонних споруд, а також на основі аналізу речових знахідок і стратиграфічних даних, ми можемо зробити деякі висновки відносно часу і послідовності забудови дослідженої нами ділянки, оточеної ровом і частоколом.

Всі три досліджених нами поховання мали досить сталі ознаки - наявність дерев'яної труни, орієнтацію головою на захід. Поховання розташовувалися на досить значній відстані одне від одного, що дозволяє нам припускати наявність над ними курганних насипів (рис. 1). Ця ознака, а також наявність прикрас в одному з поховань дозволяють датувати ці поховання

X ст.

На наступному етапі, на початку ХІ ст., ця ділянка укріплюється ровом і частоколом, кургани плануються, а в центральній частині ділянки зводиться будівля з підклітом. Виходя­чи з наявності парних стовпів, над підклітом могло бути кілька поверхів (рис. 7).

На першому етапі, справа від входу в підліт, була збудована глинобитна піч, по пери­метру якої знаходилося 4 стовпи. Після руйнації цієї печі, майже на її місці, було збудовано другу піч, від якої залишився черінь і невеликі отвори від вбитих кілків по периметру стін (рис. 2). Імовірно, що нова піч була збудована при добудові до підкліта додаткового льоху.

Наступним етапом було будівництво великої наземної споруди, майже впритул до баш­ти. Виходячи з досить потужних стовпових ям, можна думати, що ця будівля мала два пове­рхи, з яких нижній мав господарче призначення, а верхній слугував житлом.

Наступним етапом було будівництво житлових і господарчих споруд навколо центра­льної будови (рис. 1). Аналіз речових знахідок свідчить, що частина мешканців займалася різними ремеслами, зокрема косторізним, обробкою заліза і, можливо, ювелірним.

Таким чином, можна говорити, що розкритий нами комплекс був одним із боярських дворів, про які досить часто згадують у літописах. Ця садиба перестала існувати в середині

XI ст. Після цього наступив черговий будівельний період, представлений невеликою кількіс­тю досить невиразних будівель ХІІ ст.

In article the new data on building «Kopyriev kinyets»in Kiev XI of the century are considered.