<<
>>

§ 4. Низкиничі та варяго-руська топоніміка Побужжя

Згадуваний Я. Длуґошем Варяж (назва якого в “Annales” замі­нила деревлянський Овруч), - населений пункт руського Забужжя, розташований над лівою притокою Західного Бугу - р. Варяжан- кою.

Скандинавська етимологія цієї назви не викликає сумнівів. На цій підставі появу Варяжа пов'язували з варязькою дружи­ною, розквартированою на Польсько-Руському прикордонні. Так, І. Крип'якевич припускав можливість появи Варяжа одночасно із заснуванням сусіднього Всеволожа (нині - Старгород), названого за іменем Володимирового сина Всеволода. Дослідник не виклю­чав, що поява поселення варягів у Забужжі слід пов'язувати з літописною згадкою 980 р. про варязьку дружину Володимира. Частину варягів він відпустив у Візантію, а найкращих залишив собі, “раздая имъ грады”[211]. З дружиною Всеволода Володимиро­вича, який отримав в уділ Волинь з центром у Володимирі, пов’я­зує появу Варяжа і Л. Войтович[212].

Кілька кілометрів південніше Варяжа розташоване село Ру­син[213], яке підтверджує києво-руське походження Варяжа, Го­родища Варязького та, ймовірно, і сусідніх сіл із промовисто військовими назвами - Хоробрів[214] та Войславичі[215]. Ще кілька населених пунктів із назвами з коренем ‘рус’ розташовуються в межиріччі Західного Бугу та Луги, неподалік родової маєтности Киселів - с. Низкиничів.

Варяж, Войславичі, Хоробрів та Старгород на карті 1929 р. Фрагмент

Руська залога була й в Устилузі, розташованому біля впадіння до Бугу р. Луги, на якій стоїть стольний Володимир. Присутність київських воїв у цьому стратегічному вузлі демонструє назва су­сіднього з Устилугом с. Русова[216]. Родові маєтності Киселів Низ- киничі та Дорогиничі розміщені приблизно 20 км південніше. А 7 км західніше від Низкиничів є ще один населений пункт із од­нокореневою назвою - с. Руснів[217].

Ці факти, що демонструють виняткову насиченість Побужжя варяго-руською топонімікою, не можливо назвати випадковими, адже поряд із Низкиничами розміщений населений пункт, відо­мий під назвою ‘Русовичі’. Це невелике поселення є присілком с. Будятичів, назва якого безпосередньо стосується теми локалі­зації місця народження Володимира Святославовича. Вона пря­мо кореспондується із назвою Будятиного села (Будутиної весі, Будотиного села), куди, за літописами, Ольга відправила вагітну Малушу Малківну.

<< | >>
Источник: Батьківщина святого Володимира: Волинська земля у подіях Х століття (Міждисциплінарні нариси ранньої історії Руси-України). - Львів: Видавництво “Колір ПРО”,2014. - 484 c.: іл. - (Серія “Невідома давня Україна”. - 1).. 2014

Еще по теме § 4. Низкиничі та варяго-руська топоніміка Побужжя: