Мстислав Удатний

Такого князя він знайшов в собі Мстислава Удатного, князя торопецького й новгородського, з смоленських Mo- номаховичів (отже, далекого родича Данила), що, вганя­ючись за воєнними лаврами, саме дістав був собі Торчеськ на Київщині від своїх смоленських собратів, що тоді бо­ролися за Київ з чернігівськими князями.

Мстислав переїхав у Галичину доволі пізно, — у 1219. р. Цей рік дуже важний в історії Галичини й Волині: галичани, як колись при Ігоревичах, довідавшись, що в Галичину йде Мстислав, пропонували Галич Данилові, але Данило рішив­ся на мирну політику щодо Мстислава й держав себе стри­мано. Та всі ці події „пригадували” Данила галичанам. Сам Данило навіть одружився з Анною, дочкою Мстислава (це, очевидно, пляїн його матері), в надії, що в такий спосіб од­ного дня дістане Галич шляхом спадку. Карта Романовичів знову йшла в гору. Задружиївши так Мстислава, Данило по­розумівся з Олександром белзьким і викинув з Забужжя Лєшка, теоретичного протектора Мстислава. Рівночасно Данило заключив вигідний договір з литовцями, які в між- часі ожили після довгої боротьби з Романом, батьком Да­нила. Данилові литовці були ідеальними союзниками проти поляків. Мимоходом треба додати, що сам Мстислав був зятем половецького хана Котяна і все мав добрі зв’язки з половцями; користав з того й Данило, в війську якого були половецькі частини.