Лазаревські помістя

З історією Георгіївського монастиря були тісно пов’язані імена адміралів: Ушакова, Лазарєва, Нахімова.

Добродійство Михайла Петровича і його біль за збереження православної святині викладені в листі командиру Севастопольського порту: „Каждому из находящихся здесь гг. генералов, штабс- и обер-офицеров Черноморского ведомства без сомнения известно, в сколь бедственном положении находится существующий с давнего времени около Севастопольского порта монастырь во имя Св. Георгия …по известнейшему мне чувству глубокого благоговения в особенности мореходцев к сим святым местам, я прошу ваше превосходительство пригласить регулярно всех находящихся здесь гг. генералов, штабс- и обер-офицеров… в пожертвование из жалования их в течении 2-х лет хоть по одной копейке с рубля на улучшение и укрепление означенного монастыря; объявив притом совершенную уверенность мою, что каждый истинный христианин примет живейшее участие в этом назначенном богоугодном приношении...”

Постійний збір коштів та шефська допомога військових укріпили монастир. Багато православних жертвували кошти, заповідали землю, будинки, майно. До списків благо чинників у той час належать адмірал Ушакова Ф.Ф., оберпрокурор Сеноду дійсний статський радник Степан Нечай, Анна Орлова Чесменська – донька Олексія Орлова – героя Чесменської битви, баронеса Марія Фрідерікс, дворянин Григорій Опарін та гречанка Анастасія Чапоні.

Допомога адмірала Лазарєва ченцям була високо оцінена братією і на території монастиря виріс двохповерховий будинок з флігелем і під’їзним шляхом.

Але під час бурі в листопаді 1854 року цей будинок, як і інші будівлі в монастир,і був пошкоджений. В 1860 році будинок був поновлений за проектом архітектора А.Авдєєва. Лазарєв довгий час прожив у цьому помісті.

۞