Краніологічна характеристика серії з ґрунтового могильника Кам'янка

Антропологічний матеріал з ґрунтового могильника Кам'янка досліджений Т.С. Кондукторовою (Кондукторова, 1957; с. 55—59). Краніологічна серія нараховує 16 чоловічих та 23 жіночих черепи.

З огляду на те, що з появою статистичних методів з'явилась можливість на новому рівні проаналізувати матеріал, нижче наводимо більш детальний аналіз чоловічої та жіночої серій Кам'янка, а також ми провели міжгрупо- вий аналіз, до якого залучались серії з території Східної Європи доби серед­ньовіччя (додаток, табл. 25).

Чоловіча серія Кам'янка характеризується середнім поздовжнім (178,7 мм) та великим поперечним (146,1 мм) діаметрами, за черепним по­кажчиком серія брахікранна (81,8). Висотний діаметр (ba) малий, обличчя середньошироке та середньовисоке, за покажчиком має мезенну форму. Вертикальний профіль характеризує обличчя як мезогнатне. Орбіти серед- ньоширокі та низькі, за покажчиком — мезоконхні, ніс має середню ширину та висоту, за покажчиком мезоринний. Кути горизонтального профілювання верхнього та середнього відділу обличчя, в середньому, свідчать про європе­оїдну будову обличчя (назомалярний кут 137,3, зигомаксилярний — 128,7). Дакріальний та симотичний покажчики (59,8 та 51,6 відповідно) свідчать про високе та добре профільоване перенісся, кут виступання носа серед­ній — 27,4 (додаток, табл. 26).

Жіночі черепи мають середні величини поздовжнього та попереч­ного діаметрів, за черепним покажчиком характеризуються помірною брахікранією (80,9). Висота склепіння черепа середня, обличчя широке та високе, за покажчиком мезенної форми, вертикальний профіль обличчя ме- зогнатний. Ніс середньовисокий та середньоширокий, за покажчиком мезо- ринний, орбіти середньоширокі та низькі, за покажчиком мезоконхні. Кути горизонтального профілювання свідчать про деяку сплощеність обличчя на верхньому (назомалярний — 140,7) та, певною мірою, середньому рівні (зигомаксилярний — 129,1).

Таким чином, аналіз середніх даних свідчить, що чоловічі черепи значно відрізняються від жіночих за цілим комплексом ознак, головним чином, за такими таксономічно важливими, як пропорції та горизонтальний профіль обличчя. Для порівняння чоловічої та жіночої груп, а також для з'ясування причин та характеру розбіжностей між антропологічними типами були підраховані коефіцієнти статевого диморфізму. Завищеними чи занижени­ми вважали значення коефіцієнтів статевого диморфізму, які виходять за межі варіацій стандартних середніх величин цього показника (Алексеев, Де­бец, 1966, с. 123—125).

В серії Кам'янка були підраховані коефіцієнти статевого диморфізму для 16 краніологічних ознак, стандартною є тільки одна ознака (табл. 7).

Аналіз коефіцієнтів статевого диморфізму виявляє напрямок розбіжнос­тей між антропологічними типами чоловічої та жіночої серій. Жінки мають

Таблиця 7. Співвідношення розмірів чоловічих та жіночих черепів в серії Кам'янка

відносно більших розмірів поздовжній та висотний (ba) діаметри, більшу довжину основи черепа та обличчя, більшу висоту та ширину обличчя, орбіт та носа і більшу дакріальну висоту. У жінок менший поперечний діаметр, ширина лоба, дакріальна та симотична ширина і симотична висота. Різниця між чоловічою та жіночою серіями значна, перш за все, вона простежена за основними параметрами мозкового та лицевого відділу черепа. Порушення коефіцієнтів статевого диморфізму свідчить про неоднорідність серії та на­явність різних морфологічних типів серед населення, що залишило могиль­ник Кам'янка.

До міжгрупового аналізу, з метою отримання більш об'єктивних резуль­татів, залучались різні статистичні методи: факторний, кластерний аналіз та співставлення груп за формулою Пенроза (Дерябин, 1983) на основі пакету програм Systat 11.0.

До співставлення груп за формулою Пенроза залучали два комплекси краніологічних ознак.

У чоловічій серії з могильника Кам'янка простежується значна близькість з сарматами Півдня України (збірна серія Запорізької та Херсонської області) і сумарна відстань з ними за 17 краніологічними ознаками становить 0,117. Морфологічна подібність Кам'янки виявлена з осілим населенням Нижньо­го Подніпров'я, яке репрезентують матеріали з ґрунтових могильників Ма­май Сурка — 0,186, Каїри — 0,217, Благовіщенка — 0,239, а також з серіями, які ототожнюють з болгарським етносом: Чотирьохугольник (10—13 ст.) — 0,091, Лимбар — 0,125, Ізмері — 0,176, Великі Тархани — 0,185, Кайбели (ранній етап) — 0,210, Зливки — 0,225, Кайбели (пізній етап) — 0,230 та кочівниками Півдня України (збірна серія Херсонської та Запорізької облас­ті) — 0,218 (додаток, табл. 29).

Результати порівняльного аналізу чоловічої серії Кам'янка за 10 краніо­логічними ознаками демонструють подібну тенденцію до напрямку зв'язків — простежується значна подібність до осілого населення синхрон­ного за часом, що мешкало у межах Нижнього Подніпров'я, болгарського населення, яке входило до складу Волзької Булгарії дозолотоординського та золотоординського періоду, а також до кочівників Півдня України (додаток, табл. 28).

Порівняльний аналіз жіночої серії Кам'янка проведений за 17 краніо­логічними ознаками (додаток, табл. 30). Простежується значна подібність з сарматськими племенами, що мешкали у різних регіонах, а саме: сармата­ми Подоння та Поволжя (збірна серія, пізній етап), де сумарна відстань за формулою Пенроза між жіночими групами становить — 0,079, з сармата­ми Манича і Сала (збірна серія, середній етап) — 0,153, сарматами Півдня України (середній етап): збірна серія (Запорізька область) — 0,241 і збірна серія (Дніпропетровська область) — 0,284. Відзначена близькість з осілим населенням, яке представляють серії з ґрунтових могильників: Каїри — 0,111, Мамай Сурка — 0,125, Благовіщенка — 0,147, а також зі слов'янською

серією з Бранешт — 0,165, болгарськими серіями Лимбар — 0,162, Зливки — 0,213 та кочівниками Півдня України (збірна серія) — 0,250.

Факторний та кластерний аналізи про­ведені з залученням найбільш таксономіч­но важливих ознак, які диференціюють європеоїдні та монголоїдні комплекси ознак, а саме: висотний діаметр (ba), най­менша ширина лоба, ширина та висота об­личчя та покажчики (черепний, орбітний, носовий, дакріальний та симотичний), кут лоба (nas), загальний кут обличчя, кут виступання носа, назомалярний та зиго- максилярний кути.

До кластерного аналізу залучено 36 чо­ловічих та 27 жіночих краніологічних серій. За результатами аналізу чоловіча серія з могильника Кам'янка має подібність з серіями Лимбар та Гончарне, а також Каї­ри, Мамай Сурка, Бранешти і серіями, які ототожнюють з аланським етносом: Га- мівське, Змійська та Черкесія (пізній етап) (рис. 3). Жіноча серія Кам'янка демонс­трує подібність до збірної серії кочівників Півдня України, серій Благовіщенка, Чиги­рин, Мамай Сурка, Кайбели (пізній етап) та Зливки (рис. 4).

У факторному аналізі використано 55 чоловічих та 42 жіночі серії, місце кожної серії графічно відображено в координатах двох головних факторів, потім за результа­тами факторного аналізу проведена клас-

Рис. 4. Результати кластерного аналізу жіночих серій:

1 — Бранешти; 2 — Лимбар; 3 — Змійська; 4 — Сі­веряни; 5 — Мамай Сурка; 6 — Каїри; 7 — Кам'янка; 8 — Зливки; 9 — Салтів; 10 — Чигирин; 11 — Дмитрівсь­ке; 12 — Поляни переяславські; 13 — Поляни київські; 14 — Поляни чернігівські; 15 — Дубаюрт; 16 — Гамівсь- ке; 17 — Благовіщенка; 18 — Половці Півдня України; 19 — Кочівники Півдня України; 20 — Григорівка; 21 — Зелений Гай; 22 — Кам'яне; 23 — Маяцьке (могильник); 24 — Ютанівка; 25 — Волоконовка; 26 — Черкесія (піз­ній етап); 27 — Кайбели (пізній етап) теризація, що дозволяє простежити найбільш морфологічно близькі групи населення. Як видно з рисунку 3 найбільшу подібність до чоловічої серії Кам'янка демонструють матеріали з могильників Зливки, Кайбели (пізній етап), Чотирьохугольник (10—13 ст.), Великі Тархани, Малий Мінарет, Ізмері, Мангуп, Ескі-Кермен, Гончарне, Лимбар та деякі сарматські серії — сармати Півдня України (Запорізька та Дніпропетровська області) (рис. 1). Жіноча серія з могильника Кам'янка демонструє значну близькість з серіями: Ма­май Сурка, Каїри, Змійська, Черкесія (пізній етап), Дубаюрт, сармати басейну Манича та Сала, сармати Півдня України (Дніпропетровська область, збірна серія), сармати Нижнього Поволжя (середній етап), сармати Нижнього По­волжя та Подоння (пізній етап) (рис. 2).

Підсумовуючи результати внутрішньогрупового та міжгрупового аналізу чоловічої та жіночої серії Кам'янка слід зазначити, що антропологічний ма­теріал з означеного могильника неоднорідний, чоловіча серія відрізняється від жіночої. В серії Кам'янка простежується наявність різних морфологіч­них варіантів, на підґрунті яких формувалось населення, яке залишило цей могильник. Відзначена близькість з серіями, що репрезентують населен­ня сарматської та салтово-маяцької культур, серіями слов'ян Середнього Подніпров'я та кочівниками Півдня України.