Антропологічна характеристика серії з ґрунтового могильника Каїри

Краніологічна серія Каїри налічує 15 чоловічих та 14 жі­ночих черепів. Г.П. Зіневич дослідила антропологічну колекцію з ґрунтового могильника Каїри (Зіневич, 1960, с. 98—101; Зиневич, 1967, с.

Показники чоловічої та жіночої серії Каїри: середні (середня арифметич­на — M), кількість випадків (N), середньоквадратичний ухил (S) та його стан­дартні значення наводяться в табл. 8.

Поява нових методів дослідження антропологічного матеріалу дозво­ляє знову звернутися до цього матеріалу та більш детально проаналізувати серію Каїри.

Чоловічі черепи в серії Каїри, в середньому вираженні, характеризуються мезокранною формою черепної коробки (черепний покажчик — 78,1). В серії присутні всі три форми черепа, які розподіляються наступним чином: доліхокран- них — 6, мезокранних — 3, брахікранних — 6 черепів. Чоловічі черепи мають се­редні поздовжній, поперечний та висотний діаметри. Поздовжній та поперечний діаметри мають значний розмах варіації (165,0—196,0 мм та 129,0—155,0 мм відповідно) на що указує сильно підвищений середньоквадратичний ухил — 7,7 та 7,2 відповідно, який в обох випадках суттєво вищий за стандартну величину (Алексеев, Дебец, 1964, с. 125). За висотно-поздовжнім покажчиком чоловічі че­репи гіпсікранні. Лоб широкий, з середнім нахилом. Лицевий відділ черепа має середню ширину та висоту, за покажчиком характеризується мезенною формою, обличчя мезогнатне. Ніс середньоширокий та середньовисокий, за покажчиком

Таблиця 8. Середні показники чоловічих та жіночих черепів з могильника Каїри

мезоринний (48,7), виступає сильно, про що свідчить висота перенісся, яка від­носиться до категорії дуже великих величин (Алексеев, Дебец, 1964, с.

29,5 градусів. В чоловічій серії простежується підвищений середньоквадратичний ухил за більшістю краніологічних ознак, що демонструє неоднорідний склад та наявність різних морфологічних типів.

Жіночі черепи з серії Каїри характеризуються середнім поздовжнім (173,8 мм) та великим поперечним (139,8 мм) діаметрами. Величина черепного покажчика коливається у межах від 73,0 до 83,9, тобто, в серії представлені усі три форми мозкової коробки: 6 доліхокранних, 3 мезокранних та 6 брахікран- них черепів. В середньому вираженні, жіноча серія характеризується помірною брахікранією (черепний покажчик дорівнює 80,6), висотний діаметр (ba) вели­кий. Обличчя середньошироке та середньовисоке, мезогнатне, за покажчиком мезенної форми. Обличчя, загалом, профільоване добре, як на верхньому — на- зомалярний кут дорівнює 139,0 градусів, так і на середньому рівнях — зигомак­силярний кут складає 125,2 градусів, тобто, знаходиться у межах європеоїдних величин. Однак глибина іклової ямки середня і дорівнює 4,6 мм. Ніс середньо- широкий та середньовисокий, за покажчиком, мезоринний. Орбіти мають се­редню ширину та висоту, за покажчиком гіпсіконхні. Жіноча серія характери­зується значним виступанням перенісся (дакріальний покажчик дорівнює 56,9) та носових кісток (симотичний покажчик 47,5), виступання носа значне.

У жіночій серії Каїри зафіксовано підвищений середньоквадратичний ухил за більшістю таксономічно важливих ознак, що дозволяє припустити неоднорідність серії.

Краніологічний матеріал з могильника Каїри представлений мезокран- ними (чоловіки) та брахікранними (жінки) черепами. У жінок відзначено високе склепіння черепа та високі орбіти, а у чоловіків ці ознаки характе­ризуються середніми величинами. Кути горизонтального профілювання об­личчя, в середньому вираженні, свідчать про добре профільоване обличчя та європеоїдну будову, однак, у жіночій серії, спостерігається ослаблення горизонтального профілювання обличчя на верхньому рівні та у кількох ви­падках на середньому рівні.

Г.П. Зіневич, дослідниця антропологічного матеріалу з могильника Каї­ри, в публікаціях не наводить індивідуальні показники таких важливих оз­нак, як кути горизонтального профілювання обличчя, а подає тільки середні цих ознак, але зазначає, що в жіночій серії на деяких черепах простежуєть­ся сплощення обличчя на верхньому та середньому рівні (на п'яти черепах назомалярний кут дорівнює 140,0—145,0 градусів, зигомаксилярний кут у кількох випадках становить 130,0 градусів), у трьох випадках простежено слабке виступання носа, відзначено слабке виступання перенісся. Цей комп­лекс краніологічних ознак свідчить про присутність невеликої домішки мон­голоїдних елементів в жіночій серії (Зіневич, 1960, с. 98—101).

Таким чином, співставлення середніх арифметичних величин окремих ознак демонструє значну різницю між чоловічими та жіночими черепами. Для порів­няння чоловічої та жіночої серій були застосовані коефіцієнти статевого димор­фізму, які були підраховані за 16 краніологічними ознаками. Занижені коефіцієн-

Таблиця 9. Співвідношення розмірів чоловічих та жіночих черепів в серії Каїри

ти статевого диморфізму мають 9 ознак, завищені зафіксовані в трьох випадках, стандартні — у чотирьох (табл. 9). Заниженими чи завищеними вважали значен­ня коефіцієнтів статевого диморфізму, які виходять за межі варіацій стандартних середніх величин цього показника (Алексеев, Дебец, 1966, с. 123—125).

Аналіз коефіцієнтів статевого диморфізму виявляє напрямок розбіжнос­тей між антропологічними типами чоловічої та жіночої серій. Жінки мають більших розмірів поздовжній, поперечний та висотний (ba) діаметри, дов­жину основи обличчя, ширину та верхню висоту обличчя, висоту орбіт, дак- ріальну ширину, симотичну висоту. Разом з тим, у порівнянні з чоловіками, жінки мають менших розмірів довжину основи черепа, дакріальну висоту та симотичну ширину та майже таку ж, як у чоловіків ширину лоба, ширину орбіти, висоту і ширину носа. Таким чином, різниця між чоловічими та жі­ночими черепами є доволі суттєвою та свідчить про неоднорідність серії і наявність різних морфологічних типів, які відрізняються за формою черепа, шириною та висотою обличчя, а також мають різний ступінь виступання но­сових кісток та перенісся.

Загалом, краніологічна серія (і жіноча, і чоловіча) з ґрунтового могиль­ника Каїри неоднорідна, насамперед, за черепним покажчиком (Зіневич, 1960, с. 102; Зиневич, 1967, с. 154).

При порівнянні серії Каїри з іншими краніологічними матеріалами мо­гильників близьких хронологічно та з прилеглих територій Г.П. Зіневич дійшла висновку про значну близькість з серією з могильника Кам'янка, та серіями з Херсонеса, Ескі-Кермена та Мангуп-Кале, особливо, жіночої серії. Відзначена значна подібність за багатьма краніологічними ознаками з сар­матами Нижнього Подніпров'я, різниця між ними простежується за такими ознаками, як ширина обличчя та кути горизонтального профілювання об­личчя. Таким чином, дослідниця вважає, що в етногенезі населення, яке за­лишило могильник Каїри, певний відсоток належав сарматським племенам та заперечує вплив слов'янського населення (Зиневич, 1967, с. 153, 154).

В.П. Алексєєв вважав, що населення, яке залишило могильник Каїри, відноситься за антропологічним типом до середземноморських груп пів­денних європеоїдів (Алексеев, 1969, с. 194).

На сучасному етапі можливості дослідження значно збільшилися за рахунок широкого кола нових матеріалів доби середньовіччя Півдня Схід­ної Європи та різних статистичних методів — факторного та кластерного аналізів, а також співставлення груп за формулою Пенроза.

До співставлення груп за формулою Пенроза, як і у попередніх випадках, залучена різна кількість краніологічних ознак — 17 та 10. Це зроблено з огляду на те, що значна кількість серій опублікована за короткою краніологічною про­грамою (10 ознак) і, таким чином, за рахунок цього можливо залучити більшу кількість матеріалу до порівняльного аналізу. Спочатку, за формулою Пенроза підрахована сумарна відстань між 36 чоловічими серіями за 17 краніологіч­ними ознаками. За результатами співставлення чоловічої серії Каїри просте­жується значна її близькість з осілим населенням Нижнього Подніпров'я (Ма­май Сурка — 0,134, Благовіщенка — 0,179, Кам'янка — 0,217), з аланським населенням Подоння (Дмитрівське — 0,039, Салтів — 0,098, Маяцьке (могиль­ник) — 0,132) та Північного Кавказу (Гамівське — 0,113, Змійська — 0,148), зі слов'янським населенням Середнього Подніпров'я (поляни чернігівські — 0,072, поляни київські — 0,121, Григорівка — 0,123, поляни переяславські — 0,139, сіверяни — 0,218) та серією тиверців з Бранешт (Молдова) — 0,190, з сарматами (збірна серія з Дніпропетровської та Запорізької області) — 0,196, з болгарським населенням Поволжя (Кайбели (пізній етап) — 0,225, Чотирьо- хугольник (10—13 ст.) — 0,226, Ізмері — 0,233, Кайбели (ранній етап) — 0,279) та Молдови: Лимбар — 0,122 (додаток, табл. 29). Також, до порівняльного аналізу було залучено 56 краніологічних серій за 10 краніологічними ознака­ми. Коло серій, що мають значну близькість з серією Каїри, розширюється і додаються аланські серії з Північного Кавказу: Балабанка — 0,079, Адіюх — 0,133, Казазово-2 — 0,133, Мощева Балка — 0,241 і аланські серії Подоння: Нижні Луб'янки — 0,057, Ютанівка — 0,073, Новохарківський — 0,087 та серії, що представляють слов'янське населення Середнього Подніпров'я: Яблунів- ка — 0,080, Монастирьок — 0,118, Хутір Половецький — 0,067, Миколаїв­ка — 0,145, а також сармати Манича та Сала — 0,119, сармати Півдня України (збірна серія, Дніпропетровська область) — 0,119, сармати Півдня України (За­порізька область) — 0,157 (додаток, табл. 28).

До порівняльного аналізу жіночих груп за формулою Пенроза залуче­но 34 краніологічні серії за 17 ознаками, що репрезентують середньовічне населення Півдня Східної Європи. Жіноча серія Каїри демонструє значну близькість з синхронним за часом та близьким територіально населенням, що залишило могильники Кам'янка, де сумарна відстань між групами ста­новить 0,111, Мамай Сурка — 0,151, дещо ослаблений зв'язок з серією Благовіщенка — 0,254. Значна подібність простежена з сарматськими серія­ми — збірною серією басейна Манича і Сала (Подоння) — 0,104 та збірною серією із Запорізької області (Південь України) — 0,248, також аланськими серіями Подоння (Дмитрівське — 0,177, Салтів — 0,195) та Північного Кав­казу (Змійська — 0,112, Черкесія (пізній етап) — 0,186), слов'янською серією Бранешти (Молдова) — 0,135 та болгарською серією Лимбар — 0,140 (дода­ток, табл. 30).

До факторного та кластерного аналізу залучались 14 краніологічних оз­нак, які застосовують при вивченні середньовічного населення Східної Євро­пи, що має в своєму складі європеоїдні та монголоїдні комплекси ознак.

До кластерного аналізу залучено 36 чоловічих та 27 жіночих краніологіч­них серій. Результати кластерного аналізу чоловічої серії з могильника Каїри свідчать про близькість з серіями Бранешти, Мамай Сурка, Бамівське, Змій­ська, Черкесія (пізній етап), а також Кам'янка, Лимбар, Гончарне (рис. 3). У жіночій серії Каїри простежується подібність до матеріалів з могильників Лимбар, Бранешти, Маяцьке (могильник), Дмитрівське, Ютанівка, Змійська, Волоконівка та збірної серії половців Півдня України (рис. 4).

У факторному аналізі використано 58 чоловічих та 42 жіночі серії. Чо­ловіча серія Каїри демонструє значну подібність до серій: Салтів, Бранешти, Мамай Сурка, Черкесія (пізній етап), Дмитрівське, Ютанівка, Нижні Луб'янки, Маяцьке (могильник), сармати басейну Манич-Сала, сармати Нижнього По­волжя та Подоння (пізній етап) (рис. 1).

Жіноча серія з могильника Каїри має значну схожість з антропологічними колекціями з Черкесії (пізній етап), Дубаюрт, Змійська, а також з сарматами Півдня України (Дніпропетровська область), сарматами Нижнього Поволжя та Подоння пізнього етапу існування цієї культури, Також простежується зв'язок з серіями: Кам'янка, Мамай Сурка (рис. 2).

Внутрішньогруповий та міжгруповий аналіз чоловічої та жіночої серії Каїри свідчить про змішаний склад населення та наявність різних морфо­логічних варіантів серед населення, яке залишило цей могильник. Просте­жується значна близькість з аланськими серіями з різних територій: басейну Сіверського Дінця, Подоння та Північного Кавказу та низкою сарматських серій з Півдня України, Подоння та Поволжя.

Антропологічний матеріал з ґрунтових могильників: Мамай Сурка, Бла­говіщенка, Кам'янка та Каїри свідчить про неоднорідний склад та наявність різних морфологічних типів серед осілого населення, які сформувались на основі різних краніологічних варіантів, що не виходять за межі європеоїд­ної раси. Наявність сплощеності лицевого скелета або монголоїдна домішка (східний комплекс ознак), присутня сильніше в жіночих серіях. Загалом, мор­фологічний тип, представлений в серіях з могильників Мамай Сурка, Благо­віщенка, Каїри та Кам'янка відноситься до південних європеоїдних груп.