Історія родини, яка знана на території руських земель з останньої третини XIV ст., коли Міхал Авданець отримав у своє володіння Бучач,
і до часу, коли син коронного гетьмана Єжи Язловецького (нащадка сина Міхала Авданця Теодорика) Геронім (пом. 1607 р., у 1605-1607 рр. - подільский воєвода) одружується з княжною Елеонорою, донькою краківського каштеляна Януша Острозького, й виходить на чільне місце в урядницькій ієрархії Корони Польської.
Ця історія родини загалом та в контексті історії Поділля може слугувати своєрідним еталоном для вивчення історії шляхти як на руських землях, так і великих землеволодінь та карколомних кар’єр на сході Корони Польської.Як малознана і спершу не надто впливова родина, що свою кар’єру розпочала біля Владислава, князя (!польського у 70-х роках XIV ст., домоглася майже повного контролю над східними староствами, ба навіть столицею воєводства Кам’янцем?
Її представники вдало розширювали власний маєток у Руському та Подільському воєводствах, вели міжнародні переговори і брали участь у посольствах, вирішували справи королівської компетенції (надання земель, переведення земельних володінь з ленного у дідичне, прийняття присяги молдавського володаря, оплата власним коштом упоминків татарам, позички грошей іноземним володарям, прийняття політичних емігрантів тощо). Цей перелік є далеко не повним і, на жаль, не може віддзеркалювати усієї широти розмаху діяльності панів з Бучача, а особливо трьох синів Міхала Авданця, які протягом першої половини XV ст. заклали основу могутності роду на руських землях.