ХОЛМСЬКА ЗЕМЛЯ
Початково назва території між Бугом та польським кордоном, на північ від Червенської землі, в літописах не вказується. У звістках 1210–1219 рр. у цьому регіоні згадуються Угровеськ, Верещин, Столп’є і Комов [Іпат., с.
483, 485.]. Можливо, столицею волості вважався Угровеськ, яким особливо опікувався Данило. Назва Холмської землі стабілізувалася в період, коли Холм став столичним містом Забужжя. На півночі кордон Холмщини йшов, правдоподібно, р. Володавкою; на південь від Червенської землі точний кордон невідомий.Холм був побудований Данилом близько 1237 р. як головний замок для захисту Забужжя. Укріплення Холма. частково побудовані за новою технологією, з каміння, були такі міцні, що й ординці–завойовники не могли їх подолати. В новому місті Данило поставив великі церкви, св. Івана і Богородиці, прикрашені скульптурами, іконами та дорогоцінним оздобленням. Навколо замку виникли садиби землеробів та ремісників, між якими були вихідці з земель, що попали під ординську владу, а також із Західної Європи. Було засновано холмське єпископство [Іпат., с. 494, 495, 516, 517, 524, 528, 529, 531, 548, 551, 557–559, 563, 567, 570, 571, 574, 590, 599, 600. Див. також: Иловайский Д. И. Даниил Романович галицкий и начало Холма. — Памятники русской старины в западных губерниях, 1885, т. 7, с. 35; Хрусцевич Г. К. Город Холм. — Там же, с. 87.].
Угровеськ (тепер Угруськ, ПНР) згадується вперше близько 1210 р. серед інших поселень Забужжя. Данило, відібравши цю волость у польського князя Лешка, зробив Угровеськ столицею Забужжя, заснував тут місто, встановив єпископство, побудував монастир св. Данила. Сам Данило інколи перебував тут, а в монастирі деякий час жив литовський князь Войшелк. Після заснування Холма Угровеськ втратив своє значення [Іпат., с. 483, 490, 503, 506, 558, 573.].
Разом з Угровеськом згадуються Верещин, Комов (тепер Кумів, ПНР) та Столп’є, або Столп (тепер Стовп’я, ПНР) [Іпат., с. 483, 490.], останнє поселення, як показує назва, одержало назву від «стовпа», оборонної башти. Столп’є згадується вперше 1210 р., отже, ця споруда існувала вже на початку XIII ст., але хто її побудував, невідомо. За переказами, було тут три башти, з них збереглася лише одна [Хрусцевич Г. К. Белавинская и столпьевская башни под Холмом. — Памятники русской старины в западных губерниях, 1885, т, 7, с. 89.].
З інших поселень Холмської землі згадуються Андреїв (Андріїв), Бусово (Бусівно), Володава, Дороговськ (Дорогуськ), Охожа, Ухані, Шекарів (пізніше Красностав) [Іпат., с. 483, 492–493, 524–525, 528, 529, 531; 535, 585.].