ЧЕРВЕНСЬКА ЗЕМЛЯ
Червенська земля утворювала окрему територію з X по XIII ст., але межі її за джерелами не можна визначити точно[29]. На заході вона доходила до кордону з Польщею; на сході від Володимирського князівства відмежовувалася, правдоподібно, Бугом; на півночі від Холмського князівства і на півдні від Белзького, кордони невідомі.
В другій половині XIII ст. Червенське князівство з’єдналося з Белзьким.Червен виступає вперше під час походу Володимира на «ляхів» 981 р. Він був центром волості, яка звалася «Червенські міста» [Іпат., с. 54, 101, 105; Лавр., с. 81, 144, 150.]. В самому Червені (тепер с. Чермно, ПНР) збереглися два городища, вали, старі шляхи та ін. Забезпечення укріпленням давала р. Гучва, яка тут широко розливається. Літопис згадує «Червенські ворота», однак не дає ніяких відомостей про пам’ятки міста і його життя [Іпат., с. 483. Інші звістки про Червен. — Іпат., с. 176, 178, 205–206, 334, 357, 384–385, 494, 498, 510, 516, 571, 572, 599, 611.].
До Червенської землі був включений, правдоподібно, старовинний град Волинь (тепер Городок Надбужний, ПНР), який згадується у зв’язку з битвою Ярослава з Болеславом 1018 р. та як місце переговорів 1077 р. На городищі проведено археологічні дослідження, під час яких виявлено пам’ятки X–XII ст. [Іпат., с. 100, 140; Лавр., с. 139, 193; Длугош, т. 10, с. 22; Poppe A. Grod Wolyn. — Studia wczesnosredniowieczne, 1958. t. 4, s. 275–287; Sprawozdania archeologiczne, 1956, t. 2, s. 3.].
В цій же стороні згадується Грубешів з церквою св. Миколи та Грабовець, про який нема ближчих даних [Іпат., c. 550–572.].
Багато поселень розташовувалося поблизу кордону з Польщею. Як укріплений град відомий Сутійськ або Сутіска: 1097 р. його зайняв Давид Ігорович, а пізніше Володимир Мономах уклав тут мир з поляками [Іпат., c. 178; Лавр., c. 247, 271; Kutrzebianka A. Saciaska, grod z polsko–ruskiego pogranicza. — Sprawozdania Akademii Umiejetnosci, 1933, N 10, s. 11; Wartolowska Z. Grod czerwienski Sutejsk na pograniczu polsko–ruskim. — Warszawa, 1958.]. Тернава служила місцем переговорів з польськими князями у 1266 і 1268 рр. [Іпат., c. 576, 571–572.]. На цій території знаходився, правдоподібно, і Чернечеськ, де 1142 р. збиралися війська Всеволода Святославича, Ізяслава Давидовича та Володимира галицького для походу у Польщу [Іпат., с. 224.] (можливо, це Чернятин лоблизу Тернави). 1352 р. згадується Щебрешин — «руське місто» [АГЗ, т. 5, c. 4.].