БЕЛЗЬКА ЗЕМЛЯ
Белзьке князівство лежало посередині між князівствами Червенським, Володимирським, Звенигородським, Перемишльським та Польщею. Його кордони можна реконструювати частково на основі пізніших меж Белзького воєводства 75 [Jablonowski A.
Atlas historyczny Rzeczypospolitej Polskiej: Ziemie Ruskie: Epocha przelomu z wieku XVI–go na XVII–sty. — Warszawa; Wieden, 1889–1904, mapa 2; Dabkowski P. Podzial administracyjny wojewodztwa ruskiego i belzkiego w XV w. — Lwow, 1939.].Белз був одним з найстарших міст — згадується 1030 р., під час походу Ярослава на західні землі [Іпат., c. 105; Лавр., c. 140.]. Від Белзького замку, що стояв серед недоступних боліт, залишилися лише незначні останки валів [Чачковський О. Княжий Белз. — ЗНТШ, 1937, т. 154, c. 100; Ратич, c. 19.]. У другій половині XII ст. та у першій XIII ст. Белз був княжою столицею[30].
Навколо міста часто відбувалися бої локального характеру [Іпат., с. 282, 494, 498, 510, 511, 572.].
Другим значним містом Белзького князівства був Бужськ (Буськ), укріплення якого лежали також серед боліт [Площанский В. Буск, город на Галицкой Руси. — Львов, 1872.]. Деякий час Бужськ був приєднаний до Галицького князівства. Бував також княжою столицею[31]. На території" Белзького князівства знаходився, правдоподібно, Городок, згаданий 1236 р.[32] [Іпат., с. 516.].