Характеристика краніологічної серії з ґрунтового могильника Мамай Сурка

За краніологічною програмою досліджено 65 чолові­чих та 75 жіночих черепів. Індивідуальні виміри пред­ставлені в табл. 20 (додаток). Стандартні статистичні параметри чоловічої та жіночої серій: середня ариф­метична (M), кількість випадків (N), мінімальна та максимальна величина (min — max), середньоквад- ратичний ухил (S) наводяться в табл.

Чоловіча серія за формою черепної коробки харак­теризується, як мезокранна на межі з брахікранною, черепний покажчик в середньому дорівнює 79,9. Серія складається з 10 (16,7 %) доліхокранних, 20 (33,7 %) мезокранних та 29 (49,6 %) брахікранних черепів. Моз­ковий відділ черепа має помірні розміри поздовж­нього та поперечного діаметрів, однак цим ознакам притаманний значний розмах варіації, про що свідчить підвищене середнє квадратичне відхилення. Висотний діаметр (basion) — помірний, за висотно-поздовжнім покажчиком черепи гіпсікранні. Лицевий відділ чолові-

чих черепів характеризується середніми широтними та висотними розмірами, має мезенну форму за верхньолицевим покажчиком. Вертикальний профіль лицевого відділу ортогнатний. Горизонтальне профілювання верхнього та се­реднього відділу обличчя, в цілому, свідчить про європеоїдну будову обличчя (назомалярний кут — 138,6, зигомаксилярний кут — 127,3), однак на багатьох черепах відзначено слабке профілювання верхнього відділу (45,7 %) та се­реднього відділу обличчя (37,1 %). Глибина іклової ямки середня — 5,0 мм. Будова носа у чоловіків характеризується середньою шириною та висотою і має мезоринну форму (носовий покажчик — 47,9), орбіти середньоширокі та невисокі, за покажчиком — мезоконхні (77,6). Дакріальний та симотичний по­кажчики (63,2 та 51,2 відповідно) свідчать про високе та добре профільоване перенісся, кут виступання носових кісток значний — 30,0 (додаток, табл. 21).

Жіночі черепи характеризуються середнім поздовжнім (171,2 мм) та ве­ликим поперечним (140,3 мм) діаметрами.

141,5 градусів і свідчить про ослаблене профілювання обличчя на верхньо­му рівні, зигомаксилярний кут дорівнює 127,7 градусів, тобто, знаходиться в межах європеоїдних величин. Кути горизонтального профілювання свідчать про тенденцію до сплощення обличчя у верхній та, в меншій мірі, середній його частині. Глибина іклової ямки середня — 4,8 мм. Ніс середньоширокий та середньовисокий, за покажчиком мезоринний, орбіти низькі, мають се­редню ширину, за покажчиком мезоконхні. Жіноча серія характеризується значним виступанням перенісся та носових кісток (додаток, табл. 22).

За багатьма ознаками, чоловічі черепи відрізняються від жіночих. Для з'ясування характеру та причин цих розбіжностей між чоловічими та жіно­чими серіями були підраховані коефіцієнти статевого диморфізму для 28 краніологічних ознак. Завищеними чи заниженими вважали значення ко­ефіцієнтів статевого диморфізму, які виходять за межі варіацій стандартних середніх величин цього показника (Алексеев, Дебец, 1966, с. 123—125).

З'ясувалось, що завищені коефіцієнти статевого диморфізму мають 6 оз­нак, занижені 13, стандартні лише 9.

Таким чином, морфологічні відмінності між чоловічими та жіночими че­репами, що були виявлені при співставленні середніх арифметичних вели­чин окремих ознак, підтверджуються порушенням в серії більшості з обчис­лених коефіцієнтів статевого диморфізму (табл.

Аналіз коефіцієнтів статевого диморфізму виявляє напрямок розбіжнос­тей між краніологічними ознаками чоловічої та жіночої серій. У порівнянні

Таблиця 1. Співвідношення розмірів чоловічих та жіночих черепів в серії Мамай Сурка

з чоловіками, жінки мають відносно більших розмірів поперечний та висо­тний (po — br) діаметри, більшу ширину лоба та потилиці, обличчя у жінок характеризується більшими широтними і висотними розмірами (діаметр ви­лиць та верхня ширина обличчя, верхня висота обличчя та повна висота об­личчя), більшу висоту носа та орбіт, а також більшу дакріальну ширину. Різ­ниця між чоловічою та жіночою серіями простежується також в пропорціях мозкового відділу черепа. Жіночі черепи відрізняються вираженою тенден­цією до брахікранії, а чоловічі характеризуються помірною мезокранією. Пе­релічені відмінності між чоловічою та жіночою серіями значні, що свідчить про неоднорідність серії Мамай Сурка, а також демонструє, що формування антропологічного складу чоловічої та жіночої частини населення, вірогідно, відбувалось під впливом різних морфологічних компонентів.

Величини квадратичного відхилення більшості ознак в чоловічій та жіночій серії з могильника Мамай Сурка значно перевищують стандарт­ні (Алексеев, Дебец, 1964), що свідчить про неоднорідність краніологічної серії з могильника Мамай Сурка та наявність серед населення різних морфо­логічних типів. Значною мінливістю, як в чоловічій, так і в жіночій серіях від­значаються поздовжній, поперечний та висотний діаметри, верхня висота обличчя, висота носа, кути вертикального та горизонтального профілювання обличчя, симотична та дакріальна висота (додаток, табл. 21, 22).

До аналізу краніологічної серії з могильника Мамай Сурка залучені дані про внутрішньогрупові коефіцієнти кореляції. Для порівняння, в якості стандартних використовувалися опубліковані Я.Я. Рогинським (Рогинский, 1954) коефіцієнти парної кореляції, що були розраховані ним на матеріалах гомогенних серій вірмен та хантів, а також парні кореляції, розраховані К. Заллєром (Заллер, 1964), Ю.Д. Беневоленською (Беневоленская, 1984) та С.Г. Єфімовою (Ефимова, 1991). В чоловічій та жіночій серії Мамай Сурка коефіцієнти кореляції підраховані для 14 найбільш таксономічно значущих ознак, що диференціюють європеоїдні та монголоїдні комплекси ознак: найбільша ширина лоба, висотний діаметр (ba), висота та ширина обличчя, назомалярний і зигомаксилярний кути, кут виступання носа, симотична висо­та та ширина, покажчики: черепний, виступання обличчя, орбітний, носовий і дакріальний. Аналіз внутрішньогрупових коефіцієнтів кореляції базується на існуванні нормальної функціональної (фізіологічної) залежності ознак в однорідних серіях черепів. Ступінь зв'язку між окремою парою ознак, на­віть, в однорідних серіях не буває постійною величиною, а може коливатися в деяких межах. Більш постійною величиною є напрямок зв'язку, який для більшості ознак в однорідних серіях частіше позитивний. У тому випадку, коли серія черепів за морфологічним складом неоднорідна, нормальний функціональний зв'язок у ній порушений, що віддзеркалюється не тільки на абсолютній величині коефіцієнтів кореляції, але й на спрямованості зв'язку.

Для чоловічих та жіночих черепів популяції Мамай Сурка були розрахо­вані коефіцієнти кореляції між кожною парою 14 ознак. Характер внутріш- ньогрупової кореляції між ознаками свідчить про порушення функціональ­них зв'язків між краніологічними ознаками і в чоловічій, і в жіночій серії, про що говорить поява протилежних знаків, завищення чи заниження абсолют­ної величини коефіцієнтів. Зв'язок зі знаком «мінус» в чоловічій серії присут­ній в 48 випадках із 91, що є більше половини всіх випадків (52,75 %). В жі­ночій серії коефіцієнти з від'ємним знаком маємо у 36 випадках, це менше половини (46,15 %). В більшості випадків зв'язок між ознаками слабкий або близький до нуля. В чоловічій та жіночій серії відзначені низькі коефіцієнти кореляції, величина яких сягає менше 0,300, виявлені у 27 випадках, що ста­новить 29,67 % та у 28 (35,89 %) відповідно.

Таким чином, величина на напрямок зв'язку між ознаками в чоловічій та жіночій серіях указують на порушення функціонального зв'язку між ознака­ми та свідчать про морфологічну неоднорідність краніологічної серії Мамай Сурка, в цілому.

У першу чергу слід, звернути увагу на зв'язок кутів горизонтального профілювання обличчя з іншими ознаками. У чоловічій серії простежується від'ємний зв'язок назомалярного та зигомаксилярного кутів з такими ознака­ми, як висотний діаметр (-0,237 та -0,368), верхня висота обличчя (-0,427 та -0,610), кут виступання носу (-0,301 та -0,297), орбітний покажчик (-0,252 та -0,375). У жіночій серії кути горизонтального профілювання обличчя мають та­кож від'ємний зв'язок з цими ознаками. Таким чином, у черепів, що мають ос­лаблене профілювання обличчя, менша висота склепіння черепа та висота об­личчя, нижчі орбіти. Простежується позитивний, дещо завищений зв'язок між кутами горизонтального профілювання та шириною обличчя (0,300 та 0,479 відповідно). Отже черепи, які мають дещо сплощене обличчя, є більш широ­колицими. Між черепним покажчиком та шириною обличчя в чоловічій та жі­ночій серіях відзначений позитивний зв'язок 0,389 та 0,465 відповідно, але дещо занижений, у порівнянні з однорідними групами, де він становить 0,523 (Беневоленская, 1984). Отже, у більшості випадків, але не завжди, брахікранні черепи мають більш широке обличчя. У чоловічій серії зв'язок між шириною обличчя та кутом виступання носу від'ємний — 0,095, в однорідних групах він позитивний — 0,116 (Беневоленская, 1984), у жіночій серії цей показник по­зитивний — 0,020, але дещо занижений (0,116) (Беневоленская, 1984). Таким чином, у черепів з широким обличчям, ніс виступає менше.

Цей комплекс ознак: ослаблене горизонтальне профілювання обличчя та помірне виступання носа таксономічно вагомий. Таке сполучення ознак може бути критерієм для диференціювання двох великих рас першого по­рядку: європеоїдної та монголоїдної. На цій підставі можемо зробити вис­новки про наявність в серії Мамай Сурка монголоїдної домішки.

В цілому, будова лицевого скелету в чоловічій та жіночій краніологічних серіях європеоїдна. Важливі краніологічні ознаки, які диференціюють євро­пеоїдів та монголоїдів: горизонтальне профілювання обличчя, виступання носу та висота перенісся, в середньому вираженні, мають в серії європеоїд­не виявлення, хоча на окремих черепах, переважно жіночих, простежується ослаблення горизонтального профілювання обличчя на верхньому та серед­ньому рівнях, слабке виступання носу та носових кісток, пов'язане з невели­кою монголоїдною домішкою.

Оскільки метод внутрішньогрупових кореляцій свідчить про порушений функціональний зв'язок між ознаками та морфологічну неоднорідність серії Мамай Сурка, для більшої об'єктивності результатів вважаємо доцільним ви­користати методи багатовимірної статистики — факторний аналіз (МГФ — ме­тод головних факторів (Дерябин, 1983; Хартанович, Чистов, 1984; Чеснис, 1990) та кластерний аналіз (Дерябин, 1983; Алексеев, Трубникова, 1984), який, ос­таннім часом, широко використовують в антропологічних дослідженнях для різних періодів та епох (Потехина, 1999; Рудич, 1999; 2000; Литвинова, 2000; 2004). Для отримання найбільш об'єктивних даних методами багатовимірної статистики необхідно дотримуватись основних умов: по-перше — ретельно підібрати основні краніологічні ознаки, найбільш вагомі для доби середньовіч­чя, по-друге — треба залучати більшу кількість різноманітних перемінних, по- третє — залучати до аналізу тільки черепи з «повною реалізацією», тобто без «0» значень. Від цих чинників залежить об'єктивність отриманих результатів. Для середньовічних серій В.І. Хартанович та Ю.К. Чистов (Хартанович, Чистов, 1984, с. 85, 86) запропонували ознаки, що є важливими для розроблення про­блем антропологічної класифікації: висотний діаметр від ba (17), найменша ширина лоба (9), діаметр вилиць (45), верхня висота обличчя (48), назомаляр- ний та зигомаксилярний кути (77 та Zm відповідно), кут носових кісток до лінії профілю (75 (1), симотична ширина (SC) та симотична висота (SS), черепний, носовий та орбітний покажчики (8 : 1, 54 : 55 та 52 : 51 відповідно), покажчик виступання обличчя (40 : 5) та дакріальний покажчик (DS : DC).

В серії Мамай Сурка до факторного аналізу придатними виявились 36 чо­ловічих та 46 жіночих черепів за 14 ознаками, які відповідали принципу пов­ної реалізації. На підставі значень факторних навантажень можна простежити морфологічні розбіжності між черепами та визначити ознаки, що мають голо­вне значення, тобто є диференціюючими, при розмежуванні антропологічних типів. Значення ваги факторів в чоловічій серії наведені в табл. 2.

Таблиця 2. Результати факторного аналізу, чоловіки

На фактор 1 припадає (18,5 % загальної дисперсії). Найбільші наванта­ження відзначені для таких ознак (наведені у порядку зменшення абсо­лютних величин навантажень): верхня висота обличчя, зигомаксилярний кут, носовий та орбітний покажчики, назомалярний кут. Частина з них ма­ють додатні кореляції: висотний діаметр, найменша ширина лоба, шири­на вилиць, кут носових кісток, покажчик виступання обличчя, орбітний та дакріальний покажчики, інші ознаки мають від'ємні навантаження. Якщо ознаки пов'язані додатними кореляціями (в однорідних вибірках), то пер­ший фактор зазвичай має додатні навантаження на всіх ознаках. Решта фак­торів мають додатні навантаження на одній половині ознак та від'ємні на іншій. В даному випадку антропологічна серія з могильника Мамай Сурка неоднорідна, тому в першому факторі відзначено від'ємне навантаження з ряду ознак: назомалярний та зигомаксилярний кути та носовий покажчик. Додатні навантаження мають: висотний діаметр (ba), верхня висота обличчя та орбітний покажчик. Таким чином, черепи з ослабленим профілюванням обличчя на верхньому і середньому рівні та широким носом мають нижче склепіння черепа, висоту обличчя та орбіт. А черепи з добре профільованим, в горизонтальній площині обличчям та лепторинним носом мають більш ви­соке склепіння черепа, високе обличчя та високі орбіти.

На фактор 2 припадає (15,6 % загальної дисперсії). Відзначені великі на­вантаження за такими ознаками: найменша ширина лоба, ширина вилиць, покажчик виступу обличчя, симотична ширина.

Фактор 3 (14 % загальної дисперсії) пов'язаний з мінливістю симотичної висоти, кута виступання носових кісток та дакріального покажчика, які ма­ють від'ємне навантаження.

Значення навантажень перемінних по фактору 4 (9,3 % загальної дис­персії) свідчать, що черепний покажчик варіює незалежно від інших пока­жчиків.

Результати внутрішньогрупового факторного аналізу свідчать про неод­норідний склад чоловічої серії з могильника Мамай Сурка. Морфологічні розбіжності між індивідуумами, в цілому, спостерігаються за такою низкою ознак: верхньою висотою обличчя, назомалярним та зигомаксилярним ку­тами, носовим та орбітним покажчиками, найменшою шириною лоба, ши­риною вилиць, симотичною висотою, кутом виступання носових кісток, дак- ріальним та черепним покажчиками.

Результати внутрішньогрупового факторного аналізу жіночої серії Ма­май Сурка наведені в табл. 3.

Найбільші навантаження по першому фактору (20,0 % загальної дисперсії) відзначені для таких краніологічних ознак (у порядку зменшення величин навантажень): симотична висота и симотична ширина мають додатні значен­ня, назомалярний та зигомаксилярний кути, а також черепний покажчик — від'ємні. Перший фактор має позитивні навантаження на одній половині оз­нак та негативні на іншій, що притаманне неоднорідним серіям. Значення навантажень перемінних по другому фактору (10,6 % загальної дисперсії) свідчать, що черепи з широким обличчям мають помірне виступання переніс-

Таблиця 3. Результати факторного аналізу, жінки

ся. По третьому фактору (10,4 % загальної дисперсії) відзначені великі від'ємні навантаження для орбітного покажчика та верхньої висоти обличчя і додатні для носового покажчика. Фактор 4 (13,9 % загальної дисперсії) пов'язаний з мінливістю покажчика виступання обличчя та висотного діаметра.

Морфологічні відмінності між черепами у жіночій серії спостерігають­ся за такими ознаками: симотична ширина та висота, назомалярний та зи- гомаксилярний кути, ширина вилиць, верхня висота обличчя, орбітний та носовий покажчики, покажчик виступання обличчя та висотний діаметр. Ре­зультати внутрішньогрупового факторного аналізу свідчать про неоднорід­ний склад жіночої серії з могильника Мамай Сурка та наявність декількох морфологічних типів на визначенні яких ми зупинимося нижче.

Отже, внутрішньогруповий аналіз краніологічної серії, проведений різ­ними статистичними методами, свідчить про багатокомпонентність ант­ропологічного складу населення, яке залишило могильник Мамай Сурка. Фізичний тип населення, вірогідно, сформувався на основі морфологічно неоднорідних краніологічних варіантів, які не виходять за межі європеоїдів. Основна ознака, яка розмежовує морфологічні типи, наявність сплощенос­ті лицевого скелета, варіює в широких межах за ступенем вираження. Ця особливість виступає специфічною рисою в популяції, але, слід зазначити, що вона притаманна тільки частині індивідуумів.

Таким чином, вивчення внутрішньогрупової структури краніологічної серії з могильника Мамай Сурка демонструє неоднорідність чоловічої та жіночої краніологічних серій та наявність різних морфологічних типів серед осілого населення.

Для визначення морфологічних компонентів, на підґрунті яких сфор­мувалось населення, що залишило могильник Мамай Сурка, використані результати факторного аналізу, тобто, на основі інформації про значення факторів для окремих черепів були побудовані графіки, на яких у системі координат головних факторів відображено місце кожного черепа. Результа­ти факторного аналізу піддавалися кластеризації. За матеріалами кожного з кластерів були розраховані середні розміри ознак черепів. Опираючись на середні показники, були виділені морфологічні типи серед населення, що залишило могильник Мамай Сурка.

За результатами статистичного аналізу чоловіча серія Мамай Сурка налічує 3 морфологічні типи, їх краніологічна характеристика подається в табл. 4. До першого морфотипу належать чоловічі черепи з наступних похо­вань № 73, 110, 174, 186, 196, 273, 387, 404, 413, 666, 722, 732, 741, 775, 813, 921, 1007, 1014, 1039, загальною кількістю 19 індивідуумів (табл. 4). Перший морфологічний тип, за середніми даними, характеризується доліхокранією (на межі з мезокранією), висотний діаметр (ba) складає 136,5 та знаходиться на межі середніх та великих величин. Обличчя середньовисоке та вузьке, орбіти за покажчиком мезоконхні, ніс за покажчиком — вузький, вертикаль­ний профіль обличчя ортогнатний, горизонтальне профілювання обличчя значне, сильно виступає ніс та перенісся.

Таблиця 4. Морфологічні типи краніологічної серії Мамай Сурка, чоловіки

Порівняльний аналіз першого морфотипу чоловічої серії Мамай Сурка був проведений із залученням декількох статистичних методів. Використані краніологічні серії, що репрезентують середньовічне населення Півдня Схід­ної Європи та походять з окремих могильників та збірних серій. Дані про серії, які були використані у міжгруповому аналізі, наведені в табл. 25 (додаток). За результатами факторного аналізу цей морфотип виявляє значну подібність до сармат межиріччя Манича та Сала (середній етап) та збірної серії сармат Нижнього Поволжя та Подоння (пізній етап). Відзначена схожість з аланськи- ми серіями Салтів, Дмитрівське, Маяцьке, Ютанівка, Нижні Луб'янки, Черкесія (ранній етап), Змійська. Також зближається з серією тиверців з Бранешт та осі­лим населенням Нижнього Подніпров'я з могильника Каїри (рис. 1).

До порівняльного аналізу за формулою Пенроза (Дерябин, 1983) за­лучено 58 краніологічних серій. Вони представляють населення різних ет­нічних груп та культур: середнього та пізнього етапу сарматської культури, лісостепового та степового варіанту салтово-маяцької культури (алан та бол­гар), слов'ян Середнього Подніпров'я і кочівників Півдня України, Калмикії та Нижнього Поволжя. Для залучення найбільшої кількості краніологічних серій, у міжгруповому аналізі використано 10 краніологічних ознак: поз­довжній, поперечний та висотний (ba) діаметри, найменша ширина лоба, ширина та висота обличчя, орбіт та носа.

Перший морфологічний тип з могильника Мамай Сурка демонструє морфологічну близькість з сарматами (середній етап) Півдня України, збірна серія походить з Дніпропетровської області, а також з аланськими серіями басейну Сіверського Дінця, Подоння та Північного Кавказу: Салтів — 0,117 (сумарна відстань), Дмитрівське — 0,107, Маяцьке (селище і могиль­ник) — 0,136 та 0,117, Ютанівка — 0,154, Нижні Луб'янки — 0,120, Бамівсь­ке — 0,095, Балабанка — 0,111, Казазово-2 — 0,096, Адіюх — 0,136. Значна морфологічна близькість простежена також з деякими слов'янськими серія­ми: Яблунівка — 0,107, Хутір Половецький — 0,144, Миколаївка — 0,157, Григорівка — 0,183 та серіями, що представляють осіле населення Нижньо­го Подніпров'я 12 — початку 15 ст. з ґрунтових могильників: Каїри — 0,057, Благовіщенка — 0,163, Кам'янка — 0,246, а також болгарською серією з Молдови — Лимбар — 0,100.

Другий морфологічний тип чоловічої серії Мамай Сурка нараховує 7 че­репів; вони походять із поховань № 109, 192, 336, 878, 917, 943, 991 (табл. 4). Цей морфотип характеризується помірною брахікранією (черепний покаж­чик — 82,1), невеликою висотою склепіння черепа, широким та низьким об­личчям, орбіти за покажчиком низькі, ніс — вузький, горизонтальний про­філь характеризує обличчя як дещо сплощене на верхньому та середньому рівні, однак ніс та перенісся виступають добре.

При порівнянні з іншими антропологічними матеріалами близькість вияв­ляють краніологічні серії з широким, слабо профільованим обличчям: Кам'янка, Зливки, Великі Тархани, Кайбели (пізній етап), Ізмері, Малий Мінарет, Чотирьо- хугольник (10—13 ст.), Гончарне, Мангуп, Єскі-Кермен, Лимбар, а також сармат­ське населення Півдня України (Дніпропетровська та Запорізька обл.) (рис. 1).

Рис. 1. Результати факторного аналізу чоловічих серій:

1 — Мамай Сурка (перший морфологічний тип); 2 — Мамай Сурка (другий морфологічний тип); 3 — Мамай Сурка (третій морфологічний тип); 4 — Кам'янка; 5 — Каїри; 6 — Зливки; 7 — Салтів; 8 — Бранешти; 9 — Лимбар; 10 — Великі Тархани; 11 — Кургани Нижнього Поволжя (кочівники); 12 — Половці Калмикії; 13 — Змійська; 14 — Сіверяни; 15 — Дмитрівське; 16 — Поляни переяславсь­кі; 17 — Поляни київські; 18 — Поляни чернігівські; 19 — Дубаюрт; 20 — Гамівське; 21 — Благовіщен- ка; 22 — Половці Півдня України; 23 — Кочівники Півдня України; 24 — Печеніги Півдня України; 25 — Мангуп-Калє; 26 — Ескі-Кермен; 27 — Миколаївка; 28 — Хутір Половецький; 29 — Григорівка; 30 — Зелений Гай; 31 — Маяцьке (могильник); 32 — Ютанівка; 33 — Нижні Луб'янки; 34 — Черкесія (ранній етап); 35 — Черкесія (пізній етап); 36 — Кайбели (ранній етап); 37 — Кайбели (пізній етап); 38 — Ізмері; 39 — Заречне; 40 — Гончарне; 41 — Монастирьок; 42 — Чигирин; 43 — Чотирьохуголь- ник (10—13 ст.); 44 — Чотирьохугольник (13—15 ст.); 45 — Бабій Бугор; 46 — Азак; 47 — Ханська Усипальниця; 48 — Малий Мінарет; 49 — Старо-Куйбишевський; 50 — Царьовське-2; 51 — Ново- харківський; 52 — Сармати Нижнього Поволжя (ранній етап); 53 — Сармати Нижнього Поволжя (середній етап); 54 — Сармати межиріччя Манича і Сала (середній етап); 55 — Сармати Півдня Ук­раїни (Дніпропетровська обл.); 56 — Сармати Півдня України (Запорізька обл.); 57 — Сармати Таврії; 58 — Сармати Нижнього Поволжя та Нижнього Подоння (пізній етап)

За формулою Пенроза (сумарна відстань) другий морфотип чоловічої серії Мамай Сурка зближується з сарматами (середній етап): збірна серія з Дніпропетровської області — 0,135 і збірною серією басейну Манича і Сала — 0,178 та болгарськими серіями: Лимбар (Молдова) — 0,169, Великі Тархани (Поволжя) — 0,232, а також серією із золотоординського міста Старий Орхей (Молдова) — 0,246. Серія Мамай Сурка (другий морфотип) має подібність з синхронними за часом серіями Кам'янка — 0,132, Каїри — 0,169.

До третього морфологічного типу чоловічої серії Мамай Сурка належать черепи із поховань № 138, 151, 181, 195, 219, 444, 736, 745, 811, 923, загаль­ною кількістю 10 індивідуумів (табл. 4). Третій морфотип характеризується мезокранією на межі з брахікранією (черепний покажчик — 79,8), високим склепінням черепа, широким та низьким обличчям, за покажчиком орбіти низькі, ніс широкий. Кути горизонтального профілю характеризують облич­чя, як помірно сплощене, кут виступання носу середній, виступання носових кісток і перенісся середнє. За результатами факторного аналізу третій мор­фотип зближається з серіями Благовіщенка, поляни переяславські (збірна серія), сіверяни, Хутір Половецький, Миколаївка, Зелений Гай, Монастирь- ок, Григорівка, Бабій Бугор, Новохарківський. Таким чином, за результатом факторного аналізу третій морфологічний тип чоловічої серії Мамай Сурка сформувався під значним впливом слов'янського компоненту (рис. 1).

Результати аналізу за формулою Пенроза (сумарна відстань) свідчать, що цей тип має значну подібність до низки сарматських серій різних територій: збірна серія сарматської культури басейну Манича і Сала (середній етап) — 0,153 та збірні серії сармат Запорізької області (середній етап) — 0,185 та Дніпропетровської області (середній етап) — 0,195. Відзначена також подіб­ність до болгарських серій: Лимбар — 0,089, Великі Тархани — 0,119, Злив­ки — 0,145, Ізмері — 0,174, Кайбели — 0,281, слов'янською серією з Бра- нешт — 0,167.

Три краніологічні варіанти, виділені в чоловічій серії Мамай Сурка, зна­ходяться в межах європеоїдного типу, причому другий та третій морфотипи мають невелику домішку монголоїдного (або східного) компоненту.

Результати статистичних аналізів жіночої серії Мамай Сурка дозволяють визначити морфологічні компоненти, які вплинули на формування антропо­логічного складу населення. У жіночій серії було виділено 2 морфологічні типи (табл. 5).

До першого морфотипу належать черепи із поховань № 86, 183, 188, 323, 356, 371, 415, 499, 631, 689, 742, 760, 767, 804, 845, 901, 944, 988, за­гальною кількістю 18 (табл. 5). Перший морфотип жіночої серії Мамай Сур­ка характеризується брахікранією, висота черепа середня, обличчя широке і середньовисоке, дещо сплощене на верхньому рівні, виступання носу та перенісся середнє.

До аналізу залучено 42 жіночі серії, які походять з території Східної Єв­ропи. В дослідженні використано 14 краніологічних ознак. За результатами факторного аналізу перший краніологічний тип жіночої серії Мамай Сурка близький до серій, з широким, дещо сплощеним обличчям та помірним або слабким виступанням носу та перенісся: Зливки, Кайбели (пізній етап), Бла­говіщенка, збірна серія сармат Таврії та Чигирин (рис. 2).

До другого морфологічного типу жіночої серії Мамай Сурка увійшли чере­пи із поховань № 7, 152, 159, 162, 167, 310, 372, 419, 442, 654, 691, 711, 727,

Таблиця 5. Морфологічні типи краніологічної серії Мамай Сурка, жінки

770, 781, 793, 795, 835, 856, 864, 934, 939, 976, 978, 983, 984, 986, 990, загальна кількість складає 28 (табл. 5). Цей тип жіночої серії Мамай Сурка характери­зується помірною брахікранією (однак в серії присутні черепи від різко долі- хокранних до брахікранних), висота склепіння черепа знаходиться на межі середніх та великих величин. Висота та ширина обличчя характеризуються середніми величинами. Кути горизонтального профілю свідчать, що обличчя добре профільоване, виступання носу та перенісся значне. Цей морфотип за результатами факторного аналізу проявляє схожість з серіями Каїри, Черкесія (пізній етап), Дубаюрт, Змійська, Кам'янка, а також з сарматськими серіями з різних територій: Півдня України (Дніпропетровська область), межиріччя Ма- нича та Сала, Нижнього Подоння та Нижнього Поволжя.

Цей тип жіночої серії Мамай Сурка сформувався на підґрунті аланського та сарматського компонентів, також, в незначній мірі, відчутний вплив бол­гарського.

Використання різних статистичних одновимірних та багатовимірних методів для вивчення внутрішньогрупової структури серії Мамай Сурка було обумовлено специфікою матеріалу, яка полягає у необхідності більш об'єктивного підходу до вивчення складних етногенетичних процесів при формуванні середньовічного населення Півдня Східної Європи напередодні монгольської навали та за часів існування Золотої Орди.

Результати отримані за допомогою різних методів внутрішньогрупового аналізу краніологічної серії з могильника Мамай Сурка демонструють однакову

Рис. 2. Результати факторного аналізу жіночих серій:

1 — Бранешти; 2 — Лимбар; 3 — Змійська; 4 — Сіверяни; 5 — Мамай Сурка (перший морфотип); 6 — Мамай Сурка (другий морфотип); 7 — Каїри; 8 — Кам'янка; 9 — Зливки; 10 — Салтів; 11 — Чиги­рин; 12 — Дмитрівське; 13 — Поляни переяславські; 14 — Поляни київські; 15 — Поляни чернігівсь­кі; 16 — Миколаївка; 17 — Хутір Половецький; 18 — Дубаюрт; 19 — Гамівське; 20 — Благовіщенка; 21 — Половці (Південь України); 22 — Кочівники (Південь України); 23 — Григорівка; 24 — Зелений Гай; 25 — Кам'яне; 26 — Маяцьке (могильник); 27 — Ютанівка; 28 — Волоконовка; 29 — Черкесія (пізній етап); 30 — Кайбели (пізній етап); 31 — Новохарківський; 32 — Сармати Нижнього Поволжя (ранній етап); 33 — Сармати Нижнього Поволжя (середній етап); 34 — Сармати межиріччя Манича і Сала (середній етап); 35 — Сармати Півдня України (Дніпропетровська обл.); 36 — Сармати Півдня України (Запорізька обл.); 37 — Сармати Таврії; 38 — Сармати Нижнього Поволжя та Нижнього По- доння (пізній етап); 39 — Українці (південних районів ); 40 — Українці (східних районів ); 41 — Ук­раїнці (центральних районів ); 42 — Українці (західних районів)

тенденцію, а саме свідчать про неоднорідність чоловічої та жіночої серій та на­явність у її складі різних за походженням морфологічних типів. Антропологічний тип населення склався на підґрунті древніх морфологічно неоднорідних краніо­логічних варіантів, але таких, що не виходять за межі європеоїдної раси. Одна із основних ознак — це наявність сплощеності обличчя, яка варіює в широких межах за ступенем вираження, але треба зазначити, що вона простежується не на всіх черепах. Таким чином, населенню, що залишило могильник Мамай Сур­ка, загалом, притаманні ознаки, які характерні для південних груп європеоїдної раси з невеликою монголоїдною домішкою (або східним комплексом ознак), ця ознака більш яскраво виражена в жіночій частині населення.