<<
>>

Данило їй Батий

Тимчасом у битві під Ярославом 1245. р. Данило на голову розбив Ростислава й його угрів. Вже це саме могло звернути увагу татарів на потребу нав’язати зносини з силь­ним сусідом.

Батий звернувся через одного з своїх воєвод до Данила з пропозицією „віддати Галич”. Данило, згід­но з літописцем,, подумав: „Не дам половини моєї вітчиїни, але поїду до татарів сам”. Поїхав, очевидно, не відразу: на те Данило був надто розумний. Спершу Василько вислав власних послів до Батия з просьбою запевнити йому не­доторканість. Василько взагалі, здається, вів східню полі­тику Данила, заступав його перед татарами і т. д. Можли­во, що робив він це, як волинський князь, можливо, зреш­тою, що був він татарам миліший, бо не брав участи в битві над Калкою 1223. р. В кожному випадку, Данило під зиму 1245. р. вважав безпечним поїхати до Батиєвої столиці, їхав він через Київ, де застав тисяцького Дмитра, що пра­вив містом в імені Ярослава. Про побут Данила в Батия лі­тописець зберіг мало даних: він відмітив чемне прийняття Данила Батиєм. Данило пив кумис, що вважалося в тата­рів за велику почесть, відтак Батий сам запропонував йому вино, завважуючи, що кумису Данило пити не звик. Літо­писець не забув додати, що християнинові татарська поша­на гірше всякого зла. Але сучасні відмітили поїздку Дани­ла як великий успіх Данилової політики, що відтак мав по­важний відголос у дипломатичних зносинах Данила з чу­жими краями. Щодо самих переговорів та їх висліду, то лі­тописець знав, що Данилові „і іже з ним” було потвердже­не володіння його землею („поручена бисть ему земля его”). Коли порівняти вимоги татарів перед поїздкою Да­нила („дай Галич”) з тою своєрідною гарантією Давидо­вого стану посідання, яку він привіз з Сараю, побачимо, що успіх дійсно був, і татарам дійсно імпонував такий ва­сал, як Данило.

<< | >>
Источник: ПАВЛО ГРИЦАК. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА. Видано Науковим Товариством ім. Шевченка в ЗДА і Видавництвом „Обнова” 1958. 1958

Еще по теме Данило їй Батий: