Бродники

Вільно думати,що після остаточного опанування Низу, Ярослав надав місцевому населенню нову форму органі­зації, — форму, що виросла, мабуть, з місцевої традиції. Як виходить з цілої низки історичних та мовних фактів, на­селення було зорганізоване в „броди”, адміністаційно- військову одиницю, з певно означеним полем діяння такого типу, як славнозвісні уходи в 15-16.

Саме слово „бродник” означає функціонаря і є такого типу, як мечник, мостник, осьмник, стольник, покладник, городник і т. д. Воно не походить від „бродити” (і мабуть не від „бродячи волочити за собою рибацькі сіті” — Bep- надський), а від „брід”. Про бродників чуємо в перше в 1147. р„ а в останнє — 1353. ір. Вже з того видно, як тісно термін „бродники” мусів бути звязаний з галицькою землею[*]).

Що держава Ярослава Осьмомисла сягала до Дунаю, на це ми маємо докази своїх та чужих джерел. З наших треба вказати на „Слово про Ігорів Похід”, де поет звертається до князя Ярослава так:

„Галицький Осьмомисле Ярославе, високо сидиш на золотокованому столі, підпер Угорські гори (Карпати, П. Г.) своїми [залізними полками, заступив шлях королеві, замкнув Дунаєві ворота, суди рядячи до Дунаю.

Слава про тебе тече землями

Києву відчиняєш ворота,

з золотого батьківського престола стріляєш султана (Салядина?) за землями...”

Тут згадано два рази в рішучій формі, що володіння Ярослава простягалися аж до Дунаю. Що про це добре знали і в Західній Европі, свідчить згадка про це саме в Готфріда з Вітербо (ок. 1190. р.), Лондонському Псалтирі 13. ст., тзв. Герфордській мапі (ок. 1280. р.) та в енциклопе­диста кінця 13. віку, Бартоломея Англійця — (Лозинський, Дворнік).

Але наведене місце „Слова” таке цікаве, що до нього му­симо ще раз повернутись, щоб зрозуміти, яке саме положен­ня займала держава Ярослава в тодішній східній Европі.