<<
>>

Боротьба з татарами

На це вказує навіть побіжна аналіза Данилової політи­ки: ще в часі побуту Данила в Орді відбуваються вступні переговори про участь Данила в можливій протитатарській коаліції європейських держав між князем Васильком та папським послом до Монголії Карпіїні.

Зносини Данила з Римом будуть розглянені нижче, тут про них згадую тільки, як фрагмент у Даниловій політиці. 1250. р. Данило спорід­нюється з Андрієм Ярославичем володимиро-суздальським. Подружжя дочки Давила з Андрієм скріпляє рівночасно заключений союз про спільну боротьбу проти татарів. До союзу належить, з інших відомих князів, Ярослав Ярославич тверський. 1252. р. наступає конфлікт Батия з волинсько- суздальською коаліцією. Новгородський князь Олександер Невський зберігає в тому конфлікті проти татарів приязну невтральність. Війська Батия під проводом Неврюя вига­няють Андрія з Володимира, він утікає аж до Швеції, роля якої в тому русько-татарському конфлікті, можливо, ще недостаточно вивчена. Потерпіло від Неврюя і Тверське князівство. Володимир суздальський надовго дістається Олександрові Невському. На Данила наступає Куремса, най­більш західний з Батиєвих воєводів. Данило ставить дуже успішний спротив, переходить до протиатаки, жорстоко ни­щить землі „татарських людей” і болоховських князів, со­юзних татарам. Зате населення простору між середнім Дні­стром, Россю й Тетеревом під проводом дрібних князів, можливо — потемків Інгваровичів' (Баумгартен), до остан­ку заступає таку саму концепцію співпраці з татарами, яку вподобали собі російські князі. 1253. р. Данило коронуєть­ся присланою папою королівською короною в Дорогичині, близько литовської границі. Все це, треба пригадати, ро­ки, коли Данило сильно заанґажований на заході, де він помагає Романові засісти в Відні.

<< | >>
Источник: ПАВЛО ГРИЦАК. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА. Видано Науковим Товариством ім. Шевченка в ЗДА і Видавництвом „Обнова” 1958. 1958

Еще по теме Боротьба з татарами: