Згідно з фундаментальним «Довідником з історії України» трипільська етнокультурна спільність — археологічна культура мідного віку, яка існувала в ХХХУІІІ-ХХУІ ст. до н. е. (за іншими даними, її початок датується 5400-4600 рр. до н. е.) [43, 577; 165, 29].
Ця культура отримала свою назву від поселення, відкритого і вивченого відомим українським археологом В. Хвойкою (1850-1914) у 90-х роках ХІХ ст. поблизу села Трипілля на Київщині. Ця етнокультурна спільність була поширена на території лісостепової та частково степової смуг Правобережної України, Молдови і східної Румунії (на румунській території такі знахідки зараховують до культури Кукутені — від назви місцевого поселення).