Відповідність трискладової структури пантеонів індоєвропейських народів соціальної структури, що сягає, ймовірно, епохи праіндоєвропейської єдності, найповніше розкрив у своїх працях Жорж Дюмезіль (1898-1986) — французький історик і філолог.
Він досить успішно досліджував вплив трьох основних соціальних функцій (жрецької, військової, общинної) на розвиток релігії, міфології й епосу індоєвропейських народів. Одним з імпульсів, що спонукали Ж.
Дюмезіля звернутися до цієї проблематики, стала знахідка в 1907 р. у турецькій Анатолії письмового договору другої половини II тис. до н. е., де були перелічені боги давньої держави Мітанні. Це царство, як ми пам’ятаємо з другого тому нашого видання, управлялося ранніми індоєвропейцями (однією з груп давніх аріїв — індоіранців), які, природно, вшановували своїх спільноіндоєвропейських богів. Пантеон Мітанні зазнав, поза сумнівом, і впливу навколишнього іншокультурного середовища, зокрема хато-хуритського і східно-семітського, що відбилося в синкретизмі верховних божеств та їх найменувань.У складі мітаннійського пантеону серед безлічі невідомих сьогодні божеств, як місцевих, так і вавилонських, була виявлена певна єдина група, що відповідає індоєвропейським верховним богам: Мітра і Варуна (обидва імені — з приставкою as-si-il, що може означати «бог-аса» або «бог-асура»), Індра (in-da-ra) і двоє близнят Насаты, або Ашвіни (з приставкою-епітетом «ia-an-na»). За цією групою, що посідала у мітаннійському списку богів 13 і 14 (Мітра і Варуна), 15 (Індра) і 16 (На- сатьї-Ашвіни) місця, безпосередньо слідує велика вавилонська богиня Аллатум (17) — «Господиня Землі» [70, 18, 211].
Піривертає увагу той факт, що поряд з іменами Мітри-Варуна і Насатьїв-Ашвінів стоїть семітське позначення «Il-Ані», що означає, очевидно, «боги неба», а біля імені Індри — Ilu (загальне позначення поняття «бог» у семітському колі вірувань). До того ж Індра названий як «індара», що майже цілком відповідає кам’яномогильним «ніндарам», дешифрованим нами як прообрази Енкі і Думузі. Можливо, що Індра-індара являв собою в архаїчні часи грозову іпостась єдиного колись образу «темного бога» (Адада) поряд з його водною (пра-Енкі) і підземною (пра-Думузі) іпостасями. Цікавою також у мітаннійському списку богів є приставка до імені Насатьїв-Ашвинів — «iaanna», що, ймовірно, означає зв’язок цих близ- нючних божеств з великою шумеро-аккадською богинею Інанною, яка співвідноситься з образом богині планети Венери (тобто Вранішньою і Вечірньою зіркою). Загалом зазначений список досить архаїчний і зберіг, очевидно, не лише праін- доєвропейські й шумеро-аккадські корені, а й доісторичні «кам’яномогильні».