Відособлені мови
Ці мови стоять ізольовано серед мов світу. До них належать японська і корейська мови, мови айнів і басків, бурушаскі. юкагирська, кетська і нівхська.
Японська мова споріднена з рюкюською (на островах Рюкю), яку іноді вважають діалектом японської.
Проте місце серед мовних сімей світу японської і рюкюськоі мов. які мають спільні риси не лише з алтайськими а й з малайсько-полінезійськими мовами, залишається ще недостатньо з'ясованим. Література японською мовою з'явилася вже у Vili ст., щоправда, на основі китайської писемності. Сучасна японська мова поділяється на діалекти, які об'єднуються у дві групи: західну (кансайську) і східну (кантоську).Корейська мова так само має давню писемну традицію. З перших століть нашої ери. і особливо після запровадження у IV ст. буддизму, у Кореї була поширена китайська писемність (V- VI ст.), частково замінена в XV ст. корейським алфавітом [52. 241|.
Лйнська мова (айнуї — одна з мов Східно) Азії, споріднені зв'язки якої не з'ясовані. Була поширена на більшості островів Японії, у південній частіші острова Сахалін, на Курильських островах і на крайньому півдні півострова Камчатка (52. 20].
Баскська мова так само генетично ізольована. Після падіння режиму Франко стала однією з двох (поряд з іспанською) офіційних мов Країни Басків — автономної провінції Іспанії. Частково зберігається у провінції Наварра (найдавніший ареал) і в департаменті Атлантичної Піренеї у Франції (у Гасконі). Цією мовою користуються також в Америці (переважно в Аргентині, Бразилії. Канаді. США) нащадки переселенців другої половини XVII ст. або другої половини XIX ст.
Загальновизнана колись теорія про спорідненість баскської мови з мовою іберійських написів Іспанії нині вже не вважається обгрунтованою. Багато вчених дотримуються найбільш вірогідної гіпотези про спорідненість баскської мови з кавказькими мовами, особливо з картвельськими.
Баскська мова с слиним живим нащадком архаїчного мовного світу Західної Європи, що передувала її сучасним мовам. Вважається, що це залишок колись великої мовної сім’ї.У написах давньої Аквітанії. зроблених латинським алфавітом (III ст. до н. е. — III ст. н. е.), виявлено близько 300 імен (у тому числі божеств) і назв племен, близьких до загальних імен сучасної баскської мови. Перша літературна пам'ятка з'явилася в XVI ст. Писемність — на основі латинського алфавіту [52. 70].
Бурушаскі (буришська) — генетично ізольована мова, поширена в гірських місцевостях у відрогах Каракорума (нею говорять близько 50 тис. чол.).
Єнісейські мови поширені в Сибіру вздовж Єнісею (інколи за найбільш відомою ця група мов називається ке/пською). За давньою традицією єнісейські мови вважаються ізольованими щодо інших мовних сімей Євразії. Ураховуючи етноісторичний характер єнісейських мов, окремі вчені зараховують їх до палеоазіатських". У різні часи ці мови (а саме кетську) порівнювали з мовами Південно-Східної Азії. Кавказу, з такими Ізольованими мовами, як баскська. бурушаскі, а також з мовами американських індіанців. Найобгрунтованішим нині вважається погляд, згідно з яким єнісейські мови генетично пов'язані з тибето- бірманськими і нахсько-дагестанськимн мовами [52. 150].
Нівхська (гіляцька! мова — генетично ізольована мова корінного населення о. Сахалін і пониззя Амура: її умовно об'єднують з палеоазіатськими мовами. Говорять нею кількасот чоловік.
Юкагирська мова — так само ізольована мова, єдина, що збереглася, з сім'ї юкагиро-чуванських мов. Поширена в басейні річок Колима і Ллазея в Якутії. Імовірний генетичний зв'язок юкагирської мови з уральськими мовами і, далі, з алтайськими мовами, а також іншими представниками ностратичноі макросім'ї [52. 601—602].
Чисельність народів світу за мовними сім'ями і групами наведено в табл. 10.
• Палеоазіатські мови — умовно визначена мовна сальність, ідо об'єднує генетично пе псв'йзані між собою чукотсько-камчатські, еоомосько-алеутсью, снкейські. кжлтиро-чувепські та ізольовану нівхську мови [52, 357].
Таблиил 10
ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАРОДІВ СВІТУ ЗА МОВНИМИ СІМ'ЯМИ І ГРУПАМИ
(Склав С. Брук за даними на середину 80-х років XX ст.) (111. 37-391
