Видатні мудреці індуїзму
До великих ріші, мудреців, брахманів належать в індійській релігії Васшитха, Вашвамітра, Агастья, Бхрігу, Шукра, Дурвасаса, Вьяса та ін.
Васшитха («Найбагатший») — це один із семи божественних мудреців-ріші, які втілюють зірки Великої Ведмедиці.
Він був сином Брахми, але внаслідок прокляття позбувся свого тіла і знову народжений з сім’я богів Мітри і Варуни, які загорілися пристрастю до небесної діви-апсари Урваші. Васшитхі приписується авторство сьомої мандали Ріґведи, де він уявляється другом богів і насамперед Варуни. В індійській традиції Васшитха служить ідеалом брахмана; він і його нащадки вважалися домашніми жерцями (пурохітами) царів Сонячної династії. Цикл міфів про Васишитху присвячений ворожнечі між ним і іншим ріші — Вішвамітрою, що марно намагався відняти у Васшитхи Сурабхі — «корову бажань», яка належала йому. Згідно з «Вішну-пураною» дружиною Васшитхи була Урджа, дочка Дакши. Інші джерела називають його дружиною Арундхаті, якої марно домагалися Агні і Індра, а вона, ставши уособленням подружньої вірності, була вознесена на небо як Вранішня зірка [139, I, 218].Агастья також є ріші, і йому приписується багато гімнів Ріґведи. Агастья, як і його зведений брат Васшитха, вважається сином Мітри і Варуни і апсари Урваші. Силою своєї аскези Агастья «з кращих частин всіх живих істот» створив собі дружину Лопамудру. Махабхарата змальовує Агастью могутнім союзником богів в їх боротьбі з асурами. Прокляттям він перетворив на змія царя Нахушу, що захопив владу над трьома світами, і повернув Індрі його престол царя богів. Він випив океан, на дні якого ховалися асури, і тим самим допоміг богам отримати над ними перемогу. Агастья в системі індуїзму вважається покровителем дравідійського півдня і в деяких текстах ототожнюється із зіркою Канопус [139, I, 33].
В одному з варіантів міфу про Нахушу проклинає його і скидає з неба не Агастья, а інший ріші — Бхрігу (від давньоінд. «палати», «сяяти»).
Бхрігу вшановувався як засновник жрецького роду, що встановив жертвопринесення на вогні, і за різними версіями вважається, як наголошувалося, що народився з сім’я Пра- джапаті і згодом був вихований Варуною, сином Брахми або сином Ману. Сином же Бхрігу є Шукра (давньоінд. «світлий») — наставник і жрець асурів. Махабхарата розповідає, що боги на початку війни з асурами за панування над світом терпіли поразку, тому що Шукра володів мистецтвом оживляти убитих, і асури завдяки йому не знали смерті. Щоб вивідати у Шукри таємницю, син наставника богів Бріхаспаті — Кача — став учнем Шукри і згодом передав цю таємницю богам. Боги оволоділи світом, а асури, навмисно спокушені Бріхаспаті, стали прихильниками помилкових вчень, під якими розумілися буддизм і джайнізм. З іменем Шукри пов’язана заборона для всіх брахманів вживати вино. Шукра виступає також під ім’ям Ушанас і ототожнюється, як наголошувалося, з планетою Венера, а Бріхаспаті — з планетою Юпітер [139, II, 646-647].В’яса (давньоінд. «роздільник») вшановувався як великий мудрець, що поділив або склав зібрання Вед і Пуран, а також як творець Махабхарати. Оскільки мати В’яси — Сатьяваті, дочка царя рибалок, — народила його на одному з островів на річці Ямуна (Джамна) з тілом темного кольору, то другим ім’ям В’яси було Крішна Двайпаяна (тобто «чорний, народжений на острові»). В’яса вважається батьком царів Панду і Дхрітараштри і дідом головних героїв Махабхарати — пан- давів і кауравів. За пуранічною традицією, існував не один, а більше двадцяти В’я- су, які були втіленнями Вішну або Брахми і в різні світові періоди повинні були провіщати на землі Веди [139, I, 256-257].