Прародителями Сонячної династії Індії вважається Ікшваку — давньоіндійський цар, що жив на початку третаюги (тобто, за однією з версій, близько 2 млн років тому).
Будучи старшим сином Ману Вайвасвата, Ікшваку з’явився на світ з його ніздрі, коли той чхнув (звідси його ім’я). Столицею засновника Сонячної династії було місто Айодхья (сучасний Ауд).
Ішкваку мав 100 синів, з яких найві- доміші за міфами три старших [139, I, 504]:• перший, Вікукші, успадкував царство батька в Айодхьї;
• другий, Німі, став царем у Мітхилі (країна Відеха в північній частині сучасного Біхара), де потім правили його нащадки, а сам Німі наприкінці життя був проклятий мудрецем Васшитхою і змушений був розлучитися зі своїм тілом;
• третій, Данда, викрав дочку ріші Шукри, в покарання за що Шукра викликав семиденний дощ із попелу, який винищив все живе довкола, де жив Данда (згодом на розореному місці виріс ліс Дандака, який відігравав значну роль в сакральних сюжетах індуїзму).