Царі Сонячної династії
Дослідники вважають, що спочатку Ікшваку було або назвою племені скіфського (або гунського) походження, що переселилося до Індії з долини річки Оксу (або Окшу, стародавня назва річки Амудар’я), або назва племені індійських аборигенів, що боготворили цукровий очерет (санскр.
ікви) як тотем [139, I, 504].Серед нащадків Вікукші — першого сина Ікшваку — прославлені в епічних і пуранічних легендах царі Прітху, Мандхатрі, Сатьяврата, Харішчандра, Сагара, Діліпа та ін. Наприклад, відомо, що одна з дружин Сагари Кешині народила йому сина Асаманджу, а інша, Суматі, народила величезний гарбуз, 60 тисяч насіння якого Сагара помістив у посудини з молоком, і з часом з кожного сім’я виріс юний царевич. Своїм синам Сагара доручив охороняти коня, призначеного для царського жертвопринесення, але коня викрав Індра. У пошуках коня царевичі вирили гігантську ущелину, якою проникли в підземелля — поталу, де і побачили свого коня, проте були там спалені. Попіл синів Сагара виявив їхній племінник Аншуман, син їхнього брата Асаманджу. Мудрець Капіла, що був в поталі, передбачив, що нащадок Аншумана відродить синів Сагара до життя, якщо зведе з неба річку Гангу і вона омиє їх прах. Силою свого покаяння внук Аншумана — Бхагіратха — звів Гангу на землю, і царевичі набули свої тіла, після чого зійшли на небо. Протікаючи по землі, води Ганги заповнили ущелину, вириту синами Сагара, і відтоді вона на їхню честь називається Сагара, тобто океан [139, II, 396].
Інший цар Сонячної династії — Харішчандра — був відомий своєю чеснотою і щедрістю. Вперше цей цар згадується в «Айтарейя-брахмані» у зв’язку з легендою про мудреця Шунахшена (давньоінд. «собачий хвіст»). Одного разу цар Харішчандра просив бога Варуну дарувати йому сина, якого він по обітниці принесе Варуні в жертву. Коли ж син (на ім’я Рохіта) народився, Харішчандра весь час відкладав термін жертвопринесення.
Рохіта, підрісши, сховався в лісах, де вів подвижницьке життя. За невиконання обітниці Варуна наслав на Харішчанд- ру водянку. Кілька разів Рохіта намагався повернутися до батька, щоб допомогти йому, але Індра не дозволяв йому зробити це. Зустрівши одного разу в лісі брахмана Аджигарту (букв. «той, що голодує»), Рохіта попросив його віддати одного з трьох синів, щоб принести в жертву Варуні. За це брахманові, який голодував, було обіцяно сто корів. До жертвопринесення був призначений середній син брахмана — Шунахшепа, якого прив’язали до жертовного стовпа. Проте жрець відмовився зробити заклання, і зробити це повинен був сам Аджигарта, батько Шунахшепи. Шунахшепа, за порадою ріші Вашвамітри, звернувся з благанням про допомогу до богині Ушас, після чого пута з нього спали і він був звільнений. Одночасно і Харішчандра вилікувався від водянки [139, II, 653-654].У «Маркандейя-пурані» розказано, що одного разу Харішчандра віддав мудрецеві Вішвамітрі на його прохання всі свої багатства і землі. Не задовольнившись цим, Вішвамітра зажадав, щоб Харішчандра продав в рабство самого себе, дружину і сина, а виручені за це гроші віддав йому. Харішчандра виконав і цю вимогу. Він потрапив у служіння до чандали (людини з нижчої касти) і був посланий ним на кладовище красти савани. На кладовищі Харішчандра зустрів свою дружину, що прийшла ховати їхнього померлого сина, і обоє вони вирішили спалити себе на поховальному багатті. Проте на кладовищі з’явилися всі боги і пояснили Харішчандрі, що все те, що сталося з ним, було задумане як випробування його благочестя (при цьому чандалою, господарем Харішчандри, був сам бог Дхарма). Після цього Харішчандра разом з усіма своїми родичами, друзями і підданими був узятий в рай Індри [139, II, 583-584].
До нащадків Німі — другого сина Ікшваку і засновника династії в місті Міт- хілі — належить цар Мітхіли Джанака, прийомний батько Сіти, яка стала дружиною Рами. Списки царів Сонячної династії, включені в багатьох різних варіантах у Пурани, іноді містять імена історичних осіб, і навіть досі деякі індійські раджі ведуть свій рід від Сонячної династії. Найвідомішим нащадком засновника Сонячної династії був Рама — шістдесят перший наступник Ікшваку і сьома аватара Вішну. Про найближчих предків Рами відомо: його прадід Рагху вступив у єдиноборство з Індрою і Куберою і підкорив всі країни світу; дід Аджа помер через скорботу за передчасно загиблою дружиною Індуматі; батько Дашаратх брав участь на стороні богів в їх битвах з асурами [139, II, 459-460].