Учні Шакьямуні
Учнями останнього земного Будди, як наголошувалося, були Ананда, Кашьяпа, Маудгальяяна, Субхуті, Шаріпутра та ін.
Ананда (санскр. палі «радість») — був кузеном і улюбленим учнем Шакьямуні.
За переказом, Ананда і Шакьямуні протягом багатьох життів були поряд, вони разом спустилися з неба-тушита в світ людей і народилися в один і той же день (проте Ананді належить стати буддою через кілька народжень). Стану архата Ананда досяг тільки після смерті Шакьямуні, а сам він помер у віці 120 років, встигнувши до цього викласти центральну частину буддійського канону «Тріпіта- ки» — «Сутра пітаку» [139, I, 75].Кашьяпа вважається одним з найвидатніших архатів, який після смерті Шакьямуні головував на першому буддійському соборі, де були, за переказом, встановлені канонічні тексти буддизму. В традиції махаяни Шакьямуні передбачає Кашьяпі в далекому майбутньому народження буддою під ім’ям Рашміпрабхаса. У дзен-буддизмі Кашьяпа вважається першим індійським патріархом цієї школи, оскільки тільки він зміг зрозуміти сенс прямої безсловесної передачі дхарми від вчителя до учня [139, I, 629].
Маудгальяяна — разом з Шаріпутрою — головний учень Шакьямуні. Він мав найбільші магічні здібності: створював різноманітні форми живих істот; набирав за бажанням будь-якого вигляду; бачив невидиме (наприклад, претів та інших духів); відвідував небесні світи (де він, наприклад, щоб стримати гординю Шакри, струсонув великим пальцем ноги його палац). Про Маудгальяяну повідомляється, що він міг би роздавити гору Сумеру (Меру), як квасолину, розкрутити Землю, як гончарний круг, або перевернути її догори дном і покласти на Меру, як парасольку. Маудгальяяна вигнав Мару, підпорядкував собі нага Ахіччханду і навіть приборкав царя нагів Нандопананду, який намагався перегородити шлях Будди з 500 учнями на небо. Часто зображається поряд з Шакьямуні в оранжевій тозі і з палицею мандруючого ченця, що має набалдашник у вигляді ступи-чаїтьї, складеної з металевих кілець [139, II, 123].
Шаріпутра — другий головний учень Шакьямуні, який наділений найвищою здатністю розуміння, проте в традиції махаяни поступається в цьому відношенні іншому учневі — Субхуті. Шаріпутра помер за кілька місяців до смерті Шакьямуні [139, II, 640]. Субхуті вважають першими серед «тих, що живуть в самоті», тобто серед відлюдників-аскетів, а в традиції махаяни його визнають і найздібнішим учнем Шакьямуні, який передбачає йому в далекому майбутньому народження буддою під ім’ям Шашікету [139, II, 471].