Шакьямуні - Будда нинішньої доби
Шакьямуні (санскр. палі «мудрець (з племені) шакья») відомий також як Сиддхартха (власне ім’я) і Гаутама (родове ім’я). Сиддхартха Гаутама (Шакьямуні) — це останній земний Будда, тобто Будда нинішньої доби, який проповідував дхарму, що стала основою для виникнення буддійського віровчення.
На переконання сучасних релігієзнавців, в основі образу Шакьямуні лежить реальна людина, засновник буддизму, який жив у Північній Індії в середині I тис. до н. е. (на думку більшості учених, в 566-476 або в 563-473 рр. до н. е.). Ні в одному канонічному тексті немає повної оповіді про життя і діяльність Шакьямуні, хоча його життєдіяльність і прийнято поділяти на періоди, кількість яких в різних традиціях різна. У традиції Тибету, наприклад, вирізняють 12 етапів [139, II, 637]:• прийняття рішення народитися в світі людей;
• сходження з неба тушита;
• входження в лоно матері;
• народження;
• накопичення мирських знань;
• життя в задоволеннях;
• відхід з палацу;
• аскетичні вправи;
• перемога над Марою;
• досягнення стану Будди;
• проповідь дхарми;
• входження в нірвану.
Загальнобуддійський переказ про Будду-Шакьямуні такий: протягом багатьох кальп Шакьямуні перероджувався як бодхісатва, перевтілюючись у всіляких істот; накопичивши за цей час потрібні властивості для досягнення стану будди, він провів передостаннє своє народження в небі тушита. Оскільки світ людей занурився в морок невідання, боги просили Шакьямуні народитися в людській подобі, щоб він міг стати буддою і проповідувати дхарму. Бодхісатва погодився на це і вибрав місцем свого народження маленьку країну племені шакьїв в Північній Індії, а батьками — царя Шуддходану і царівну Майядеву. В цей час Майядеві приснилося, що до її лона увійшов білий слон. Шакьямуні народився в гаю Лумбіні поблизу столиці шакьїв Капілавасту (сучасний Непал). Він мав усі махапурушалакшани, і вчені-брахмани передбачили, що він стане або буддою, або чакраватином, тобто «ідеальним царем».
Батько віддавав перевагу другому: він дав синові всесторонню світську освіту і старався, щоб Шакьямуні бачив тільки позитивні сторони життя. Шакьямуні жив у спеціально побудованому для нього палаці в насолоді і задоволеннях і невдовзі одружився зі своєю кузиною Яшодхарі. Одного разу Шакьямуні побачив в місті чотири знамення: перші три (старий, хворий і труп) показали йому нестійкість сансари, а останнє (чернець) вказало йому шлях до звільнення. Після народження свого сина Рахули Шакьямуні залишив свій палац і приєднався до аскетів. Проте через кілька років він зрозумів, що їх методи (особливо крайній аскетизм) не ведуть до порятунку [139, II, 637].Шакьямуні сидів біля підніжжя дерева бодхи і вирішив не вставати, доки не досягне досконалості. Не дивлячись на спокуси Мари, (божества, що персоніфікує зло і смерть), на 49 день свого сидіння, у віці 35 років, Шакьямуні досяг бодхи і став буддою. Першу проповідь він виголосив у парку Рішипатана поблизу Варанаси для п’яти колишніх своїх товаришів-аскетів, які й стали його першими учнями. Незабаром навколо Шакьямуні зібралася велика Сангха (буддійська община) і кращі його учні (Шаріпутра, Маудгальяяна, Кашьяпа, Субхуті та ін.) досягли стану архата. Подолавши загрозу змови свого кузена Девадатти, Шакьямуні у віці 80 років пішов у повну нірвану [139, II, 637].
Девадатта, за буддійськими переказами, був кузеном і учнем Будди-Шакья- муні. За вісім років до закінчення земного існування Шакьямуні (тобто коли йому було 72 роки) Девадатта вимагає від нього, щоб той, з огляду на похилий вік, віддалився і залишив керівництво сангхою йому, Девадатту. Шакьямуні відмовляється виконати цю вимогу, і Девадатта хоче вбити його з допомогою царя Магадхи Аджаташатру. Все ж таки Шакьямуні, завдяки своїм чудодійним силам, уникає небезпеки, а Девадатта залишається без підтримки царя. Після цього Девадатта намагається здійснити розкол в сангзі, проте сам залишається в повній ізоляції, розкаюється і вирішує повернутися до Шакьямуні.
Проте земля розвергається під Девадаттою і він потрапляє в нараку — пекло Авічи, де йому призначено пробути 100000 кальп, після чого Девадатта переродиться як пратьєкабудда [139, I, 360]. Хронологія життя Будди Шакьямуні наведена в табл. 24.Таблиця 24
ХРОНОЛОГІЯ ЗЕМНОГО ЖИТТЯ БУДДИ ШАКЬЯМУНІ
| Дата | Подія |
| 563 (або 566) рік до н. е. | народився в країні Шакьїв (Північна Індія) у раджі (або раджана) Шуддходана і його дружини Майядеви син Сіддхартха Гаутама (Шакьямуні) |
| між 17-м і 35-м роками життя | одруження Сіддхартхи-Шакьямуні зі своєю кузиною Яшодхарі; народження у Шакьямуні і Яшодхари сина Рахула; відхід Шакьямуні з родини і його мандри аскетом |
| 35-й рік життя | Шакьямуні біля дерева бодхи, не дивлячись на спокуси Мари, стає Буддою і виголошує першу проповідь |
| 72-й рік життя | спроба Девадатта (кузена і учня Будди Шакьямуні) здійснити розкол в общині буддистів, яка закінчується для Девадатта поразкою |
| 80-й рік життя: 473 (або 476) рік до н. е. | відхід Будди Шакьямуні в нірвану |