Мандала - модель Всесвіту
Давньоіндійське слово «мандала» означає «круг», «диск», «круглий» і відмічене вже в Ригведі в багатьох значеннях, зокрема, як ритуальний предмет, що втілює сакральний символ або як вид ритуального піднесення (включаючи і жертву).
В буддизмі мандала стає одним з основних сакральних символів, що є зазвичай зовнішнім кругом з вписаним в нього квадратом, а в цей квадрат, у свою чергу, вписаний внутрішній круг, периферія якого позначається, як правило, у вигляді восьмипелюсткового лотоса або восьми розчленовувань, які сегментують цей круг [139, II, 100]. Лотос в індійській традиції є символом жіночої життєвої сили, родючості, тісно пов’язаної з водою [139, II, 90]. Квадрат орієнтований по сторонах світу, пов’язаних з відповідним кольором простору, який примикає зсередини квадрата, де північ — зелений, схід — синій (у ламаїзмі — білий), південь — жовтий, захід — червоний, центр — білий (у ламаїзмі — блакитний). Посередині кожної зі сторін квадрата є Т-подібні ворота, які продовжуються зовні, вже за межами квадрата хрестоподібними зображеннями, іноді обмежені малими напівколами. В центрі внутрішнього круга зображається сакральний об’єкт — божество, його атрибут або символ (особливо часто — ваджра) [139, I, 100].Найбільш універсальна інтерпретація мандали як моделі Всесвіту, своєрідної «карти Космосу». Космологічна інтерпретація мандали припускає, що зовнішній круг позначає весь Всесвіт в його цілісності, окреслює межу Космосу, його кордони в просторовому плані, а також моделює його тимчасову структуру. В цьому зовнішньому колі нерідко зображаються 12 символічних елементів — нідан, що виражають 12 співвіднесених один з одним причин, 12 «ланок» ланцюга «взаємозалежного походження», які викликають і забезпечують безперервність життєвого потоку. Ці 12 нідан на мандалі моделюють нескінченність і циклічність часу, «круг часу», в якому кожна одиниця визначається попередньою і визначає подальшу, а також співвідносяться з календарними і хронологічними схемами.
Сторони квадрата, вписаного в зовнішній круг, моделюють просторові координати Всесвіту, де точки входу чотирьох основних напрямів вимагають особливої уваги і захисту. Тому нерідко саме в цих місцях квадрата, в Т-подібних воротах, поміщаються локапали або махараджі — «великі царі»: Вайшравана на півночі, Дхрітараштра на сході, Вірудхака на півдні, Вірупакша на заході. Тантрійські ж ритуальні мандали зображають чотирьох дхьяні-будд — Амогхасіддхи, Акшобья, Ратнасамбхава, Амітабаха (в цьому випадку в центрі зазвичай поміщається Вайрочана). Вписаний в квадрат внутрішній восьмипе- люстковий круг (янтра) символізує жіноче начало, дітородне лоно, усередині якого часто поміщається знак чоловічого начала — ваджра. Центр мандали позначений лотосом, куди і спускається божество, яке закликається, і де воно здійснює акт, що приносить родючість, достаток і успіх [139, II, 101].Рух божества по вертикалі в центр мандали пов’язується з іншими символами вертикальної структури світу — світовою віссю, Світовим деревом, горою Меру, ритуальною спорудою (зиккуратом, пірамідою, храмом). Структура соціальної ієрархії також часто будувалася і описувалася за принципом мандали. Деякі дослідники схильні вважати, що мегалітичні споруди Тибету та інших місць (наприклад, знаменитий кромлех Стоунхендж в Англії) мають у своїй основі принцип мандали. З мандалою також ототожнюють інші стародавні символи Всесвіту: китайські бронзові дзеркала Ханьського періоду із зображеними на них схемами; шаманські бубни з відповідними малюнками; астрологічні схеми та ін. Універсальний характер мандали підкреслював і відомий психолог К. Юнг, який розглядав її як психокосмічну систему, що задає особливий вселенський ритм, об’єднуючий макро- і мікрокосм і сприяє вловлюванню, сприйняттю і перетворенню космічної енергії. Основні функції мандали — як моделі Всесвіту і як засобу досягнення глибин підсвідомості в ритуалі або медитації — зазначили також художники та інші творчо обдаровані люди: наприклад, поєднання «круглих» і «квадратних» танців, які створюють «мандалічний» танець з відповідним перемиканням ритмів [139, II, 101]. Одне із зображень мандали наведене на рис. 102.
Рис. 102. Мандала [139, II, 101]