Центральний Судан.
Першим політичним об’єднанням тогочасного Центрального Судану стало вождівство Загава, яке склалося наприкінці VI ст. на північному сході від острова Чад. Його засновником уважається негроїдний народ Загава, який належав до ніло-сахарської мовної групи.
Їхні релігійно- ідеологічні уявлення ґрунтувалися на обожнюванні кокури (правителя), влада якого:„над підданими не обмежена; він відбирає у кого забажає його майно... Вірування їхні — це шанування своїх царів: і вони щиро вірять, що царі — це ті, хто дарує життя і забирає, примушує хворіти й лікує. Загава уважають, що цар не вживає страву. Їжа його — таємниця для усього народу. А якщо трапиться комусь з підданих зустріти верблюда, на якому везуть царську їжу, його вбивають на місці”.
Загава панували у Центральному Судані майже два століття, проте у VIII ст. під тиском арабів у район озера Чад хлинули кочові племена канурі, які називали своєю прабатьківщиною південну Аравію. Канурі очолювали маї (вожді) з роду Сейфува. Маї Дугу, спираючись на міць кочової сахарської кінноти, зламав опір Загава і бл. 800 р. заснував державу Канем, у якій канурі стали панівним етносом, а негроїдні племена (загава, булала, тубу) були поневоленю більшістю1.
За часів масованої ісламізації, щоб уникнути конфліктів з Альморавідами та Фатимідами, верхівка Канема приступає до ісламізації держави. За правління маї Хуме (1085—1097 рр.) у 1085—1095 рр. іслам уводиться і поширюється у державі Канем[791] [792]. З цією метою здійснюється державна політика як щодо ісламу, так і щодо мусульманського духовенства. Джерела засвідчують надання махрамів (імунітетних грамот) представникам ісламського духовенства регіону та їхнім нащадкам уже в ХІ ст.[793]. Найбільшої могутності Канем досягає за правління Салми, який прийшов до влади у 1194 р.[794]. Спираючись на окремі доісламські арабські поселення, араби в середині VIII ст. Висновки. Мусульманські держави Північної Африки при виробленні власних управлінських моделей релігію розглядали як одну з наріжних підвалин державного будівництва. У ході сакральної легітимації процесів державотворення провідники новоутворених держав перетворювалися не лише на духовних, а й політичних лідерів (халіфів). Мусульманського характеру набуває і адміністративне діловодство, що особливо добре помітно у діяльності Фатимідів. Африканські землі на південь від Сахари у період раннього Середньовіччя помітно відставали за своїм розвитком від інших африканських земель. У процесах державотворення, які проходили на теренах Східної та Західної Африки, релігія також відігравала роль чинника соціалізації та формування єдиної системи духовних цінностей. На їхній основі формувалися політична та державна ідентичність на цих теренах. Список рекомендованої літератури 1. Дафтари Ф. Краткая история исмаилизма: Традиции мусульманской общины [Пер. с англ. Л. Р. Додыхудоевой, Л. Н. Додхудоевой] / Ф. Дафтари. — М.: АСТ, Ладомир, 2004. — 273 с. 2. Дьяков Н. Н. Мусульманский Магриб. Шерифы, тарикаты, марабуты в истории Северной Африки (Средние века, новое время) / Н. Н. Дьяков. — СПб.: Изд-во СПбГУ, 2008. - 344 с. 3. Жюльен Ш. —А. История Северной Африки (Тунис, Алжир, Марокко) от арабского завоевания до 1830 года [Пер. с фр. А. Е. Аничковой; ред. и предисл. Н. А. Иванова] / Ш.-А. Жюльен. — М.: Изд-во иностранной лит., 1961. 4. Кацнельсон И. С. Государственный строй Нубии в VII— ІХ вв. до н. э. и законы Бокхориса / И. С. Кацнельсон // Древний мир: Сб. ст. [Ред. кол.: Н. В. Пигулевская и др.]. — М.: Изд-во вост. лит., 1962. — С. 81—85. 5. Лев Африканский. Африка — третья часть Света: Описание Африки и достопримечательностей, которые в ней есть [Пер. с ит., коммент. и статья В. В. Матвеева] / Лев Африканский. — Л.: Наука, Ленинград. отд., 1983. - 512 с. 6. Семенова Л. А. Из истории Фатимидского халифата: Очерки и материалы / Л. А. Семенова. — М.: Гл. ред. вост. лит. изд-ва „Наука”, 1974. — 264 с. Питання для самоконтролю 1. Визначте плив релігії на розвиток середньовічної державності у Африці. 2. Окресліть особливості процесу ісламізації як чинника формування державності північних африканських держав. 3. Схарактеризуйте специфіку релігійного розвитку Ефіопії. 4. Які особливості мала релігійна політика халіфату Фатимідів і чим це було зумовлено? 5. Яка релігія домінувала у державі вандалів? Теми рефератів 1. Роль релігії в становленні ісламських держав. 2. Становлення теологічних підходів щодо ролі держави в ісламському світі. 3. Релігійний чинник у процесі державотворення у Центральній та Південній Африці.