Тріта Аптья і Матарішван
Тріта Аптья («Тріта, пов’язаний з водою») є одним з другорядних божеств ведійського пантеону, хоча в Ріґведі згадується 40 разів у 29 гімнах. Виявляє генетичні зв’язки з однойменними персонажами, наприклад, з ріші Трітою — прообразом жерця, що здійснює перше жертвопринесення.
Тріта Аптья підкреслено пов’язаний з водою (він сидить, розширюючись в річках, несе до моря Варуну, вихваляє Апам Напата та ін.), а також вогнем (розпалює вогонь на небі, запрягає коня-сон- це, пов’язаний з Агні тощо). Він же має відношення і до неба. У функції з’єднання безодні і небес (води і вогню), природного і божественного Тріта Аптья може розглядатися як прообраз міфічного ріші. З інших діянь вирізняється розчленовування Тріта Аптьєю чудовиська Врітри по суглобах (у битві, де Тріта Аптья допомагає Індрі), а також звільнення корів, розпалювання вогню, піднесення соми Індрі [139, II, 525-526].Матарішван — божество ведійської релігії, пов’язане з вогнем, а пізніше — і з вітром. У Ріґведі згадується 27 разів. Матарішван — таємне ім’я Агні, з яким він неодноразово ототожнюється. Проте Матарішван виступає і окремо від Агні. Наприклад, будучи посланцем Вівасвата, він приносить з неба на землю вогонь, щоб люди навчилися поводитися з ним (мотив, що зіставляється з подвигом грецького Прометея). Разом з богами Матарішван створює Агні (вогонь), видобуває його тертям. Одного разу з Матарішваном ототожнюється і Бріхаспаті. У ряді текстів Матарішван виступає як Творець (Індра порівнюється з ним як з майстерним ремісником) і старий жертводавець. Іноді Матарішван уподібнюється Сомі. Проте, починаючи з Атхарваведи, на перше місце виступає функція управління вітрами. Загалом образ Матарішвана багато в чому залишається незрозумілим. Саме слово тлумачиться зазвичай або як «що росте в матері», або як позначення шматка дерева для добування вогню з символікою статевого акту [139, II, 122-123].