Траетаона - убивця дракона

В Авесті осердям міфу про Траетаону є його двобій з Ажи-Дахакою, якого він уби­ває. При цьому Ажи-Дахака називається друдж (від авест. «Неправда»), що дає змо­гу припустити зв’язок Траетаони з аша («Правда»).

Авести і Ріґведи). У «Шахнаме» головний мотив двобою вводиться в більш ши­рокий контекст: переслідування Заххаком (Ажи-Дахаком) Атвйі, батька Фаріду- на-Траетаони, — народження Фарідуна — блукання в пустелі — зустріч із сестрами Джамшида-Іми Арнаваз і Шахриназ, з якими він одружується, — перемога над Зах­хаком — звільнення сестер (іноді говориться не про сестер, а про дочок Джамши- да, і не про двох, а про трьох) — випробування Фарідуном синів (їх троє — Салм, Тур і Ерадж) — поділ світу між синами (Салму дістаються Рум і захід, Туру — Чин (китайський Туркестан), Ераджу — Іран і Арабістан) — їхня міжусобна ворожне­ча — убивство третього (молодшого) з них Ераджа (з цього починається війна між Іраном і Тураном) — помста вбивцям онуком Ераджа Манучехром — смерть Фаріду­на [74, II, 523].

Міфо-поетична боротьба Фарідуна з Заххаком історизується і вводить­ся в рамки справжніх конфліктів іранців із семітами (Заххак — син арабського царя), де Заххак — тиран і чужоземець-завойовник, а Фарідун — тираноборець і визволитель. Поряд з цим у «Шахнаме» відображені й деякі архаїчні мотиви, які пов’язують поширений в індоєвропейському світі двобій героя з драконом і святкування нового року, центром якого є інсценування убивства потвори, піс­ля чого звільняються небесні води й припиняється посуха. З відповідностей Траетаоні в інших міфопоетичних традиціях особливе місце посідає давньо­індійський Трита, пов’язаний одночасно з водою і вогнем, що символізує з’єднання безодні й неба (води і вогню), природного й божественного. З давніх діянь Трити відзначається розчленовування ним дракона Врітри по суглобах (у битві, де Трита допомагає Індрі).

В інших індоєвропейських традиціях «третього сина» — драконоборця замі­няє бог-громовержець або деміург (Індра, Зевс). В іранській релігії, де драконо- борцем виступав Траетаона, що сягає спільноіндоєвропейського образу «третьо­го сина», його перемога над Ажи-Дахаком мислиться не остаточною. Ажи-Дахака, після перемоги над ним Траетаони, буде закований у ланцюги і підвішений у вул­канічному жерлі священної гори Демавенд до настання останніх часів. Перед кін­цем світу Ажи-Дахака вирветься на волю і знову запанує на короткий термін. Він впаде від руки іншого іранського драконоборця — Керсаспи. Керсаспа був з роду Сама — нащадка Іми, діда героя-богатиря Рустама. Керсаспа — син Трити, він — герой-девоборець, переможець трьох драконів-девів: дракона Срувара, «який ко­втав коней, який ковтав людей і повний отрути»; дракона Гандарва, «який прагнув знищити матеріальний світ справедливості» за допомогою богині Ардвісури Анахіти; дракона Снавідки, рогатого і каменерукого, що погрожував скинути з небес самого Ахурамазду й витягти з пекла Ангро-Майнью, щоб змусити їх обох везти свою колісницю [74, I, 50, 641].

За одним з переказів (Ведевдат I, XIX), Керсаспа зачарувала пері Хнан- таїті й той заснув вічним сном на східній околиці Ірану. Але в день Страшного суду Керсаспа має пробудитися й убити Ажи-Дахака, який вирвався зі своїх пут. У пехлевійських сказаннях розповідається, що душа Керсаспа нудиться в пеклі через зроблений ним злочин: він загасив вогонь своєю палицею. Після заступ­ництва Заратуштри Керсаспі був прощений його гріх. В одній з перських поем («Гаршаспнаме») Керсаспа названий слугою Заххака (Ажи-Дахака), що перейшов потім на службу до Фарідуна [74, I, 641].