Традиційні заняття і культура

ІХльшість китайців займаються орним землеробством: на півдні основна зернова культура — рис, на півночі — пшениця, просо, кукурудза. Вирощують бавовник, розво­дять шовковичного шовкопряда.

Майже до другої половини XIX ст. основою соціальної організації китайців була патронімія — група споріднених родин, що походили від спільного пред­ка по чоловічій лінії і зберігали певну господарську та ідеологічну єдність. Прізвища у китайців сформувалися ще на межі нашої ери [40, 220-222]

Велика стіна колись захищала Китай від вторгнення варварів". Її побуду­вав імператор Цінь Шихуанді, який з'єднав окремі фортеці в одну стіну. Цю гігантську споруду було завершено в епоху Мін. коли монголів було вигнано з Китаю. Висота великої Китайської стіни становить 3 - 8 м (висота веж досягає 12 м), а її загальна довжина — 6300 км. Вона ніколи не була кордоном, а вико- ігувала роль бастіону, нездоланного для численних тюркських племен, що кочу­вали по інший її бік. Одне з див давньокитайської культури — Велику стіну — зображено на рис. 83 (див. кольорову вклейку).

З часів династії Мін основні принципи зведення великих ансамблів, як от храмів, житлових комплексів або імператорських палаців, залишаються не­змінними. Всі елементи ансамблів тяжіють до центру — головної Небесної осі Серединної імперії. Крім того, ансамбль має бути захищений з півночі, звідки йдуть темрява і холод, і відкритий на південь, до сонця (осьовий принцип «північ — південь»).

Водночас з Імператорським палацом було зведено Храм Неба (142! р.). Вважалося, що китайський імператор править за мандатом Неба і тому він мас щорічно підтверджувати легітимність своєї влади і просити в Неба бага­того врожаю. Потужні ряди колон храму символізують чотири пори року, 12 мі­сяців і традиційні 12 подвійних годин китайської доби. Після ритуалу жерт­вопринесення імператор ступав до олтаря. Тут було царство символіки чисел, передусім 9, найбільшого простого непарного числа, символу ян’. Діаметр верхньої платформи — 9 чжанів (близько 27 м); внутрішню круглу плиту кож­ного ярусу' оточували дев'ять інших плит, а кількість ярусів також дорівнюва­ла дев'ять, що разом дас 9x9. Кругла форма олтаря символізувала Небо, з яким спілкувався тут імператор. Центральну дорогу до Храму Неба показано на рис. 85 (див. кольорову вклейку).

За 50 км на північ від Пекіна, у затишній долині знайшли вічне приста­новище 13 з 16 імператорів династії Мін. Цю долину було названо долиною гробниць (Шисаньлін). Південна частина цієї долини своїми жертовними пав­ільйонами і прямокутними формами символізує земний план, а напівкруглий пагорб — Небо. Входи підземних імператорських усипальниць ведуть безпосе­редньо до поховальної камери, де на п'єдесталах встановлено саркофаги. Пла­нування всіх 13 гробниць практично однакове, і вони різняться лише розміра­ми і пишністю оздоблення (підземні зали завдовжки 80 м і більше).

Вражає розмірами і внутрішнім оздобленням поховальний комплекс ім­ператора Цінь Шихуанді (у давнину його висота досягала 120 м, а нині — лише 47 м). Цей комплекс розміщується на окраїнах Сіамі, колишньої столиці китайської імперії. Творець єдиної китайської імперії почав будувати власну гробницю одразу після коронації. Понад 700 тисяч робітників протягом багать­ох років зводили цю монументальну споруду. Повністю її ще не розкопано і тому справжніх розмірів не встановлено. Гробницю було знайдено в 1974 р. ви­падково Складається вона з чотирьох зон: двох величезних «полів» для глиня­них фігур, «командного пункту» і ще однієї, порожньої шахти. Незважаючи на розмах робіт, велетенський комплекс залишився незавершений на момент смер­ті імператора, а після повалення династії роботи в ньому були припинені.

Шахта № і цієї унікальної гробниці має довжину 280 м і ширину 63 м. В одинадцяти проходах, що поділені стінами завтовшки 2.5 м. щільними рядами стоять постаті воїнів і коней (так зване теракотове військо — рис. 86 на кольо­ровій вклейці). Статуї виготовляли з пиши, випалювали в печі при температурі

близько 1000 °С, розфарбовували і споряджали дерев'яною зброєю, як правило, червоного кольору. Від нижнього виходу шахти № 1 можна потрапити в дуже схожу на неї шахту №2, а звідти — на «командний пункт» у шахті № 3. Тут по­статі стоять не в шаховому порядку, а повернуті обличчям до центру. Вони три мають церемоніальну зброю. У кінці довгого коридору розміщується чотирико­лісна бойова колісниця, де збереглися постаті командира, візника і трьох воїнів. Звідти короткий перехід веде до прямокутного і хрестоподібного залів, на стінах яких збереглися залишки барвистих розписів’.

Так само випадково було знайдено понад сто зарослих травою і деревами гігантських споруд, розкиданих на широкій рівнині Ці Хуан у Центральному Китаї (провінція Шеиьсі). У розташованому поблизу буддійському монастирі ні­бито було виявлено фрагменти давніх записів про історію кігтайських пірамід.

Більшість пірамід (їх понад сто), що розкидані на площі 2 тис. кв. км, до­сягають висоти 25—100 м. Виняток становить так звана Велика біла піраміда — її висота близько 300 м. Окремі дослідники” стверджують, що китайські піра­міди луже схожі на ті, які знайдено в Мексиці. Гватемалі, Перу, а також на давньоєгипетські. Однак на відмін)' від давньоєгипетських і мезоамериканських «родичок» китайські піраміди зведено не з каменю, а з глини й грунту.

Населення сучасного Китаю проживає на площі ' ІЗЦІОНЗЛЬНа ПСИХОЛОГІЯ

9,5 мли кв. км. Загальна чисельність — 1,179 млрд

чол. (1993 р.). з яких менш як 8 % — малі народності: чжуан (13,5 мли чол.), хуей (7,3 млн чол ). уйгури (8 мли чол.), мяо (5 млн чол.І. маньчжури (4,3 млн чол.), ти­бетці (3,7 млн чол.), монголи (3,4 млн чол.) та ін. Своєрідність історичного, по­літичного і соціально-економічного розвитку Китаю істотно вплинула на форму­вання психології китайців, до основних рис яких належать: працьовитість, терплячість, витривалість, завзятість, наполегливість, холоднокровність, витрим­ка, спокій, самовідданість”*.

Велику роль у формуванні національного характеру китайців відіграло конфуціанство. внаслідок впливу якого невибагливість, помірність, пристосову­ваність, вміння насолоджуватися життям, задовольнятися малим стали комплек­сом взаємопов'язаних психологічних рис китайців. Спосіб мислення китайців можна назвати практичним, вільним від непотрібних ускладнень. Китаєць дуже рідко керується абстрактними принципами, його логіка вирізняється чіткою предметністю. Проте це не означає, що його мислення примітивне, воно своє­рідне. ^{* ···}

Китайці — енергійні, заповзятливі.

У китайців сформувалися (у тому числі й через складні кліматичні та при­родні умови) і дуже яскраво виявляються такі національно-психологічні влас­тивості, як жорстка дисципліна, сильна залежність індивіда від групи, спе­цифічна згуртованість на основі чіткого розподілу ролей, висока довіра до думки групи.

Спілкуються китайці дуже своєрідно. При зустрічі вони всіляко виража­ють глибоку взаємну повагу, уникають прямого погляду на співрозмовника, вважаючи це неввічливим. Не заведено також дуже голосно говорити. При спілкуванні зберігають непорушними положення обличчя і тіла, сидять прямо, вигнувши спину, часто понижують голос, переходячи на шепіт. Загалом китай­цям притаманна така риса, як надзвичайна ввічливість.