Тотожність різнорівневихструктур світобудови
Відповідно до священних переказів багатьох народів світу, людина була створена «за образом і подобою» Творця, тобто їхня природа багато в чому є взаємно-співставною. Це уявлення знайшло відо
браження у відомому принципі: «що вгорі, те і внизу».
Інакше кажучи, космічна, соціальна і психологічна структури повинні мати загальні принципи побудови. Наприклад, процес зародження Всесвіту давні мислителі уявляли в такий спосіб: єдине одне (першооснова усієї світобудови) породжує дві різноспрямовані складові (верх — низ, ліве — праве, чоловіче — жіноче), у результаті чого з’являється трете — впорядкований Космос, який живе за циклічними законами розвитку і згасання. Цю концепцію, у її найбільш загальному вигляді, можна уявити так: Першооснова (наприклад, ефір як носій енергоінформаційного поля Всесвіту), перебуваючи у Хаосі (тобто серед нерозділеної і неструктурованої першоматерії), за допомогою його поступальної трансформації створює Космос. Першооснова при цьому є триединою, що уособлює Розум (Бог-Отець), Волю (Бог-Дух) і Почуття (Бог-Син), а першоматерія (Хаос) — чотиричастинною, оскільки представлена чотирма елементами-стихіями: вогнем, повітрям, землею і водою (рис. 47).
Рис. 47. Схема народження Космосу з Хаосу
Наступний розвиток Космосу під впливом триєдиного цілого — це постійне перетворення Хаосу, його впорядкування відповідно до об’єктивно діючих закономірностей. Поняття Космосу і Хаосу повністю вичерпують поняття Всесвіту. Те саме ми спостерігаємо, наприклад, у людській психіці, поняття якої охоплює свідомість і несвідоме, своєрідні «верх — низ», «центр — периферія». Існує також дихотомія «праве — ліве», «чоловіче — жіноче», «екстраверсія — інтравер- сія» (тобто спрямованість психічної організації або на зовнішній, або на свій внутрішній світ).
При цьому свідомість і несвідоме, чоловіче і жіноче пронизує триєдина структура пізнавальних, вольових та емоційних процесів, що можна відобразити схематично (рис. 48). Інакше кажучи, триєдиному комплексу свідомості (розум — воля — почуття) відповідає такий самий триєдиний комплекс несвідомого (інтуїція — інстинкти — відчуття). Ця триєдність людської психіки виявляється в чотирьох типах темпераменту (холеричному, сангвінічному, флегматичному та меланхолійному), що знаходять свої відповідності в чотирьох першостихіях (вогні, повітрі, землі і воді).
Рис. 48. Схема триєдиних психічних процесів людини
Подібну відповідність ми зустрічаємо й у соціальній організації. Наприклад, триєдиній структурі психічних процесів відповідає триєдина організація суспільства, де розрізняють духовну, політичну й економічну сфери, а також чотири основні соціальні страти, що в індоаріїв мали назви брахманів, кшатріїв, вайшьїв і шудр. Ці страти соціальної структури відповідають темпераментам структури психологічної, де три перших темпераменти (сангвінічний, холеричний і флегматичний) належать до одного (сильного) типу, а останній (меланхолійний) — до слабкого. Таким чином, можна констатувати, що психологічна, соціальна й космогонічна структури тотожні одна одній і підкоряються, очевидно, спільним для них закономірностям.
Виявлена триєдина структура знайшла своє відображення в тріадах верховних богів, яким, за принципом відображення, протистояли такі самі тріади «нижнього світу». При цьому утворені цими тріадами трикутники могли асоціюватися або з чоловічим (трикутник вершиною вгору) або з жіночим началом (трикутник вершиною вниз). Стикаючись, ці «чоловічі» і «жіночі» трикутники символізували процес зачаття і наступного народження. Однак у різні історичні епохи й у різ-
них етномовних спільнот названий символізм уявлявся по-різному. Наприклад, одним з найдавніших таких символів є ромб, що складається з двох складених основами один до одного трикутників («чоловічий» означає верх світобудови, «жіночий» — низ).
Іншу картину відтворюють біноклеподібні посудини Трипільської працивілізації (зодіакальна епоха Близнюків), де два «жіночих» трикутники (можливо, «мати» і «дочка») спираються на два «чоловічих», що символізує, очевидно, тодішнє домінування жіночого начала. Зовсім по-особливому зображені «статеві» трикутники у так званій «зірці Давида» (сучасний герб Ізраїлю), у якій нижній «чоловічий» трикутник (тобто божество водно-хтонічного світу) ніби прориває «жіночий» і пориваєтья вгору, намагаючись у такий спосіб захопити не приналежний йому верхній світ (рис. 49).
Рис. 49. Різні символічні конфігурації «чоловічих» і «жіночих» трикутників
Перипетії домінування божеств різних рівнів сакральної світобудови знайшли, очевидно, своє відображення у своєрідній еволюції пантеонів давніх релігій.