Тема 16. Греко-Бактрійська держава
Державна політика Греко-Бактрійської держави (Рис.45) активно використовувала релігійні культи як еллінські, так і місцевого населення. Це було зумовлено прагненням забезпечити внутрішньодержавну ідентичність з огляду на етнічну та релігійну різнобарвність даного утворення.
Велося активне будівництво храмів Зевса та Афіни1, на монетах Греко-Бактрійської держави зображали богів і обожнюваних правителів, які вважалися покровителями правителів. На зворотному боці монет Евтідема зображувався Геракл, у сидячому положенні. На монетах його сина, Деметрія, Геракла зображали вже стоячим.Своїми божественними покровителями наступний правитель Греко-Бактрії Евкратід уважав Діоскурів, які на тетрадрахмах зображувалися як два вершники, що скачуть[416] [417]. Матеріали археологічних розкопок та письмові джерела засвідчують інтегративний характер ідеології Греко- Бактрійської держави. Так, у селищі Жига-Тепе діяв храм, пов’язаний з давньобактрійським культом, що й зумовило традиційну у Балхській оазі композиційну схему. Водночас у Дільберджині існував храм, присвячений грецьким Діоскурам. Якщо перший виражав культові традиції місцевого народного бактрійського середовища, то другий був породженням елліністичної культури, яку активно підтримували греко- бактрійські басилевси, їхнє придворне оточення та намісники в окремих провінціях і містах[418]. Про активну еллінізацію Бактрії свідчать численні статуї Діоніса та Геракла, знайдені під час археологічних досліджень (зокрема Ай-Ханум на узбережжі Окса-Амудар’ї), монетний карб із зображенням головних та другорядних богів грецького пантеону. Пропагуванню цієї культури слугували і державні свята, де показували народу пластичні зображення офіційно вшановуваних божеств, та храми, прикрашені їхніми статуями1. З грецького напису, знайденого в храмі городища Тахті-Сангін, на місці злиття річок Вахш і Пяндж, випливає, що ця споруда присвячена божеству Окса (грецьке написання імені Вахшу, як називалася у стародавні часи річка Амудар’я з притоками). Цей храм споруджено ще в ахеменідську добу. Грецькі правителі відновили його, зберігаючи стару композиційну схему та перемістивши сюди скарби зі старого храму[419] [420]. Рис.45. Греко-Бактрійська держава за Діодота І та Деметрія І Внутрішня структура Греко-Бактрії не вирізнялася стабільністю. Тут не утвердилася постійна династія і були характерні часті зміни правителів. Водночас діяльність окремих володарів Греко-Бактрії позначилася важливими кроками у внутрішньому та зовнішньому житті держави. Вони приділяли увагу зростанню авторитету державної влади та особисто правителя, що засвідчує карбування монет та їхні легенди. Срібні монети, які тут випускалися, були майже винятково царської емісії: на зовнішньому боці зображалися портрети самих правителів, на зворотньому — їхні імена та царські титули. Тут також містилися зображення богів та обожнюваних героїв, яких ці правителі вважали своїми покровителями. Так на зворотній стороні монети Діодота зображено фігуру крокуючого Зевса. Завдавши у 209 р. до н. е. поразку парфянам, Антіох ІІІ вирішив підкорити Бактрію. Він розбив десятитисячний кінний загін Евтідема, висунутий на кордон, і взяв в облогу його столицю Балх. Дворічна облога була безрезультатною і завершилася укладенням у 206 р. до н. е. компромісної угоди. Антіох ІІІ фактично визнав Греко-Бактрійську державу, а Евтідем визнав номінальне верховенство селевкідського царя і надав Антіоху бойових слонів для походу на Індію. Угода двох володарів була закріплена шлюбом сина Евтидема Деметрія на дочці Антіоха. Однією з причин укладення угоди були величезні маси кочівників, які загрожували обом державам1. Зростання міжнародного авторитету та внутрішньополітичної стабільності внаслідок визнання з боку Держави Селевкідів сприяло закріпленню за Евтидемом прізвиська Бог[421] [422]. Евтідем, витримавши натиск держави Селевкідів, починає просування на південь за Гіндукуш, довіривши це своєму політики сину Деметрію (Рис.46)[423]. У першій половині II ст. до н. е. Евтідеміди поширюють свою владу на народи Індостану. Виробляється нова ідеологія, обожнююча попередніх царів, яка виводила династію Евтідемідів від Селевкідів і навіть Олександра. Повністю оформлюється царський культ. Вже за життя Евтідеміди беруть собі гучні епітети (Деметрій Непереможний, Антіох Бог, Агафокл Справедливий тощо). Великою була роль греко-бактрійських царів у релігійному житті країни. Їм належало право ініціативи у поширенні нових культів у державі, організації святкувань. У центрі окремих церемоній була постать самого обожненого правителя. Рис.46. Деметрій в індійському головному уборі у вигляді голови слона1. Встановлюючи своє панування у цьому регіоні, бактрійським правителям доводилося зважати на позиції регіональних еліт, про що свідчать написи на монетах місцевими мовами. Після приєднання до Греко-Бактрійської держави нових володінь випускаються нові монети з двомовною легендою — грецькою на зовнішньому боці та індійською на зворотній. Мовою цих написів є пракрит, а виконані вони писемністю кхарошті, яка зберігала своє значення для двомовних текстів аж до кушанської доби включно. Після переходу влади до Евкратіда, який своїми божественними покровителями уважав Діоскурів, останні на тетрадрахмах відтворювалися вершниками, що скакали, а на монетах дрібного номіналу — двома ковпаками. Евкратід додав до свого царського титулу епітет „Великий”, уживаючи і титул „Цар царів”. Після смерті батька син Евкратіда, Геліокл, до титулу царя додає „Справедливий”, а на зворотному боці його тетрадрахм зображувався Зевс, що стоїть з перуном у руці. Це було вже часом занепаду Греко-Бактрії, яка руйнувалася під натиском кочових племен, названих у китайських джерелах юечжі. Очевидно, що частина цієї держави була захоплена вже при Геліоклі, а остаточне падіння Греко-Бактрії припадає на період між 140 і 130 рр. 1 Эдвардс М. Древняя Индия. Быт, религия, культура [Пер. с англ. С. К. Меркулова] / М. Эдвардс. — М.: ЗАО Центрполиграф, 2005. — С. 30. 2 Массон В. М. Культурогенез Древней Центральной Азии. — С. 261—262; земель на північ від Гіндукушу знаходилася спочатку на становищі васалів або сплачували данину юечжам (у період коли останні зайняли правобережну Бактрію, але ще не переправилися через Амудар’ю)1. Якщо ще в 141 р. до н. е. греко-бактрійці згадуються як впливова політична сила, союзна селевкідському царю Деметрію у війні проти парфян, то вже близько 128 р. до н. е. посол імператора У-ді Чжан Цян застає Бактрію підкореною кочовиками. Вже за правління Евкратіда набувають незалежності чимало намісників Евтідема та Деметрія. До нашого часу дійшли монети з іменами близько двох десятків нових царів, які носили грецькі імена (Антімаха, Філоксена, Лісія, Амінти, Аполлодота, Стратона, Нікія, Гіппострата)[424] [425] [426]. Висновки. Релігійна політика Греко-Бактрійської держави носила чітко виражений інтегративний характер. Її головними завданнями були як легітимація влади елліністичних правителів країни, так і формування спільної ідентичності її мешканців. Поряд з обожнюванням володарів та спільним проведенням культової діяльності увага приділялася включенню до пантеону і місцевих божеств, що мало забезпечити лояльність місцевих еліт, передусім жрецтва. Список рекомендованої літератури 1. Бенгтсон Г. Правители эпохи эллинизма [Пер. с нем. и предисл. Э. Д. Фролова] / Г. Бенгтсон. — М.: Гл. ред. вост. лит. изд-ва „Наука”, 1982. — 391 с. 2. Левек П. Эллинистический мир [Пер. с франц. Е. П. Чиковой, коммент. и послесл. Г. А. Кошеленко] / П. Левек. — М.: Гл. ред. вост. лит. изд-ва „Наука”, 1987. - 252 с. 3. Массон В. М. Культурогенез Древней Центральной Азии / В. М. Массон. — СПб.: Филол. ф-т СПбГУ; Изд- во СПбГУ, 2006. - 384 с. 4. Попов А. А. Греко-Бактрийское царство / А. А. Попов. — СПб.: Изд-во СПбГУ, 2008 - 240 с. 5. Попов А. А. Институт царской власти в Греко-Бактрии / А. А. Попов // Античное государство. — СПб., 2002. — С. 95—104. Питання для самоконтролю 1. Які, на вашу думку, процеси були характерні для релігійних процесів Греко-Бактрійської держави? 2. Охарактеризуйте особливості сакралізації правителів Греко-Бактрійської держави. Теми рефератів 1. Інтеграція культових уявлень Греко-Бактрійської держави. 2. Культова діяльність Евтідемідів. Теми контрольних (курсових) робіт 1. Релігійні інститути як чинник єдності Греко- Бактрійської держави. 2. Роль держави у формуванні офіційних культів Греко- Бактрійської держави.
