Світосприйняття авестійців
Світобудова, згідно з авестійським уявленням, розвивалася в такий спосіб [97, 18-19]:
• спочатку не було у Всесвіті нічого, крім Нескінченного часу, в якому перебували Добрий Дух (Ахурамазда) і Злий Дух (Ангро-Майнью).
Їх розділяла Порожнеча: Ахурамазда перебував над нею, осяяний незбагненним нескінченним Світлом, а Ангро-Майнью — у глибинах Пітьми, у пеклі, один. Він нічого не знав про існування Ахурамазди; Ахурамазда знав про Духа Зла, а також про те, що той буде перебувати в невідомості про сили Добра ще 3 тисячі років, після чого побачить сяйво, яке виходить від Доброго Духа, довідається про його існування і нападе. Тоді зійдуться в непримиренній битві Добро й Зло;• спочатку Ахурамазда створив не матеріальний світ, а лише духовні сутності всіх майбутніх добрих створінь: богів, стихій, тварин, рослин і людей. 3 тисячі років творіння Ахурамазди перебували в духовному стані, після чого Дух Зла піднявся з глибини Пітьми й побачив над Порожнечею Боже Світло, і зрозумів, що в ньому його погибель. Він вирішив напасти першим і рвонувся нагору, але, осліплений сяйвом Ахурамазди та його молитвою, був змушений відступити;
• Ахурамазда тоді сам спускається до нього і пропонує мир, обіцяючи Анг- ро-Майнью безсмертя та знаходження Істини, але Злий Дух відкидає цю пропозицію. Ахурамазда розуміє, що якщо битва почнеться зараз, у вічності, то Дух Зла може вийти в ній переможцем. Перемога ж Ахурамазди була б лише за умови, якби світовий процес виявився обмеженим у часі;
• у Нескінченному часі (зерван акарана) Ахурамазда створює кінцевий часовий відрізок (зерван даргахвадата), впродовж якого здійсниться уся світова історія: 3 тисячі років відпущені на Еру творіння (у цей час Порожнеча перетвориться на те, що нині називають повітрям — там з’являться світила, зірки, планети і земний світ); 3 тисячі років буде продовжуватися Ера змішання Добра і Зла, у ході якої два протиборчі начала зійдуться у створеному світі і їхня битва продовжуватиметься до народження За- ратуштри; з народженням пророка настає Ера поділу, що займає останні 3 тисячі років світової історії; наприкінці часу добре воїнство здобуде перемогу і злі сили будуть остаточно переможені.
Ахурамазда створив спочатку сімох Безсмертних Святих: на противагу Духу Зла виник першим Святий Дух — Спента Майнью, що увібрав у себе творчу міць і доброту Ахурамазди; потім виник Воху Мана — Добрий Помисел; потім Аша Вахіш- та — Краща Істина; потім Хшатра Вайр’я — Добре Царювання (або Влада Бажання); за ним — Спента Армайті (Святе Благочестя); потім — Хаурватар (Цілісність) і Амертат (Безсмертя). Водночас Ангро-Майнью в пеклі творить девів — злих демонів, яких хоче протиставити добрим божествам — ахурам. Спочатку він створив АкаМану — Злу Думку, потім Індру, Шару, Нахатьюі, нарешті, Тарвій Завмрі — Голод і Спрагу. Він створив також Мітаохту — дева Неправди і саму Неправду — Друдж, що є першопричиною всякого гріха й основним ворогом Істини. І нарешті, у світ з’явився останній верховний дев — Айшма — Буйство (Лють), втілення розгнузданості, насильств, убивств [97, 20-21].
Отже, Всесвіт з волі Ахурамазди розділився на три частини: нагорі був Дім Хвали Ахурамазди — рай; унизу — Дужахва — пекло, царство пітьми й зла; посередині, де колись була Порожнеча, виникли Небо і Земля, де слід було зійтися в битві Добру та Злу. Четвертим творінням Ахурамазди були рослини, п’ятим він створив Первозданного Бика, шостим — Першу Людину. Шлях Сонцю був прокладений зі сходу на захід, а зірки розмістилися в 12 головних сузір’ях: Ягня, Бик, Два Портрети, Краб, Лев, Колос, Терези, Скорпіон, Кентавр, Козел, Риба, Водолій. Смерть була відверто ненависною авестійцям і була породженням злого Ангро-Майнью, який існує тільки в матеріальному світі. Отже і перемога над ним можлива тільки в ньому. Тут боротьбу з Духом зла ведуть люди, безсмертні душі яких (фраваши) вкладені у тілесну смертну оболонку. Ахурамазда випустив рід людський в тілесний світ і постачив людей грізною зброєю, головним догматом авестійської віри — тріадою добрих помислів, слів і справ [97, 22-23].
Авестійці вшановували домашніх тварин, насамперед собаку, а також корисних тварин: птахів, лис, видр, їжаків, що знищують шкідливих комах, гризунів, змій.
Чорні кішки вважалися не до добра. В авестійців заборонялося само- обмежувати себе в їжі, але шанували лише добрі продукти: борошняні й молочні продукти, овочі та фрукти, мед і горіхи. З м’яса можна їсти свинину і баранину, а яловичину й телятину вживати заборонено, адже це м’ясо священних тварин. Найстрашнішим гріхом в авестійців визнавалася одностатева любов (гомосексуалізм), другим тяжким гріхом вважалося потурання гомосексуалізмові, і лише тільки третім — убивство. Проклін, що падає на голови гомосексуалістів, поширюється і на всіх їхніх нащадків, тому гомосексуалістам заборонялося мати дітей. Аборт в Авесті також вважався найважчим гріхом, рівним убивству, і поширюється рівною мірою на матір, батька й лікаря. Холуйство, рабство, підлабузництво, як і хамство, — теж тяжкі гріхи. Для очищення тіла й душі від скверни зороастрійці дотримуються кількох постів і звершують шість головних свят (Гахамбарамі) [97, 24-25]:• перше — 9 травня — день Аши Вахішти. Присвячений правді й справедливості і пов’язаний з будівництвом будинків та сівбою;
• друге — 5 серпня — день Аміртата. Присвячене творчості й жертовності;
• третє — 27 серпня — день Шахривара. Пов’язане зі збиранням врожаю і випічкою хлібів, що дають силу для перемоги над бісами. Саме цими хлібами причащаються авестійці;
• четверте — 30 листопада — день Врхумана. Присвячене об’єднанню, працьовитості, терпінню;
• п’яте — 30 січня — день Спента Армайті. Це день непорушності небесного закону, цілісності світу, кари за гріхи і подаяння за добрі справи. У цей день миряться з ворогами і просять один в одного прощення;
• шосте — 20 березня — день Хаурвата. Пов’язане з предками, зціленням, милосердям.