Сучасний стан космології

Згідно із сучасними даними, наш Всесвіт постійно розширюється’. Ще недав­но вчені вірили, що доля світобудови залежить від її щільності: якщо щільність дуже велика, то Всесвіт поступово перестане розширюватися і переможуть гравітаційні сили.

Тієї ж думки дотримується ще один британський вчений С. Хоукінг, який у своїй праці «Коротка історія часу» стверджує, що за епохою розширення простору Всесвіт знову почне стискатися. Теорія відносності так само залишає нам неоптимістичні перспективи: або весь простір, час і матерія сховаються в надрах «чорних дір» (що розміщуються, як правило, у центрах галактик), або Всесвіт з часом стиснеться і зникне — його знищить Останній Вибух.

Проте подальші дослідження засвідчили, що маса Всесвіту виявилася втричі меншою, ніж потрібно для того, щоб її «наприкінці часів» спопелив вог­няний смерч. Такий висновок надихнув прихильників іншої теорії — теорії «відкритого Всесвіту«: вони переконані, що наша світобудова невпинно роз­ширюватиметься. Як виявилося, галактики так швидко віддаляються одна від одної, що сила гравітації не може повернути їх назад. Тому наш Всесвіт, що виник близько 15 млрд років тому в полум'ї Великого Вибуху, розширювати­меться вічно Наш Всесвіт нагадує велетенську кулю, що зависла посеред По­рожнечі. Ця куля, на думку прихильників теорії «відкритого Всесвіту», стрімко роздувається, і швидкість, з якою вона збільшується в обсязі, останні мільярди років постійно підвищується.

Що ж це за сила, яка весь час прискорює розширення Всесвіту? Ще в 1917 р.

стані покою. Тоді А. Ейнштейн вніс у своє рівняння додатковий член, назвавши його к космологічною константою». Цей член нині описує силу, що протидіє під час розширення Універсуиу потужним гравітаційним силам, які намага­ються стиснути його, тобто силам взаємного притягання зірок і галактик. Ця константа, яку, на думку сучасних космологів, правильніше було б назвати вантигравітаціао». виражає силу відштовхування, породжену залишковою енергією Великого Вибуху, закумульованою в порожнечі. Іншими словами. антигравітація — це енергія, яку мас вакуум. Дія антигравітаціі виявляється на величезних космічних відстанях, і наука поки що не розуміє цього механі­зму. Результати останніх спостережень свідчать, що майже три чверті всієї су­марної енергії Всесвіту припадає на цю таємничу силу, що виникає буквально з нічого (тобто з вакууму). І лише мізерна частка енергії дістається всій ма­терії, розсіяній у Всесвіті (вважається, що нині нашу світобудову заповнює 10⁴⁸ тонн матерії). Вакуум, тобто порожнеча, що простяглася між галактиками, іманентно наділений енергією, що змушує його завойовувати нові й нові об­ласті існування, породжувати нові ділянки простору, ніби виштовхуючи його з тієї форми, яку він займає.

З відкриттям антигравітаціі космологам стало легше зрозуміти одну з най­більших загадок світобудови і спробувати відповісти на одвічні запитання: що стане з нашим Всесвітом? Що очікує на Всесвіт: загибель, вічний кругообіг чи вічна еволюція? Доля Всесвіту залежить від середньої щільності його матерії і значення космологічної константи X (рис. 110 на кольоровій вклейці). Якщо X · 0 (див. графіки Синього кольору), то з часом Всесвіт розширюватиметься дедалі повільніше або навіть стиснеться, тобто настане колапс.

Отже, як сказано в Біблії, спочатку Всесвіт був «безвидний і пустий» (Буг., І. 2). Сучасні фізики, висловлюючись «науковою мовою», уточнюють: спочатку був вакуум, і його наповнювала енергія**. У ньому панували ті ж за­кони. що й у світі елементарних частинок, де немає спокою і панує хаос. Час од часу у вакуумі виникали спонтанні спалахи — так звані флуктуації. Рапто­во одна з флуктуацій почала швидко розростатися. Початковий »першовсе- світл був менший від атомного ядра, але за мільярдні частки секунди він роз­ширився до справді астрономічних розмірів Неоднорідності, що були в ньому, стали зародками галактик і зірок. Неймовірно великий Всесвіт став збіль­шеною копією неймовірно малого світу. Саме у вакуумі, у цій Великій Перво- родній Порожнечі — там. де не було ані часу, ані простору. — лише нескін­ченна енергія породжувала Всесвіт (або Всесвіти?). Справді, внаслідок «створення світу» могли виникнути різні Всесвіти, оскільки варіантів було безліч. Проте

Таблиця Зй

ХРОНОЛОГІЯ ВІЧНОСТІ

народився саме той. в якому могли з'явитися зірки, планети і навіть життя. Якою надзвичайно вразливою і хисткою є та рівновага в Універсумі, що вста­новилася завдяки дії кількох констант! Найменшої їх зміни було б достатньо, щоби в усьому нескінченному Всесвіті не зародилося жодного живого органі­зму, не кажучи вже про розумну істоту.

Підраховано, що вірогідність появи Всесвіту, в якому може зародитися життя, дорівнює неймовірній пропорції, а саме І.

На це запитання різні вчені відповідають по-різному, бо висловлене ко­лись Ф. Беконом підтвердилося: часткове знання веде до невіри, повне — до віри. Тому матеріалісти, використовуючи розрізнені дані сучасної науки, нама­гаються довести «природність» і «випадковість» виникнення Всесвіту, не помі­чаючи при цьому, що практично всі основні постулати сучасної космології тією або іншою мірою були відбиті в давніх релігійно-міфологічних системах, які налічують не одну тисячу років. Богослови ж, більшою мірою покладаю- чись на авторитет одкровень і віроносну інтуїцію, намагаються менше довіря­ти скороминущим висновкам прагматичного інтелекту, що рухає сучасну на­уку. Віра — це, мабуть, особлива духовна здатність.модний, яка, як і інші здатності, може по-різному виражатись у різних людей. Іншими словами, вона або с. або її немає.

Разом з тим гармонійне об'єднання інтуїтивних прозрінь і логічних вис­новків раціонального інтелекту могло б сприяти дедалі більшому духовному наповненню пізнавальної сфери людини в її безперервних пошуках сприйнят­тя й пояснення Творця.

Загалом сучасні космологічні погляди зводяться до певних теорій. Ось вони:

• теорія Великого вибуху, згідно з якою Всесвіт, що розширюється, з часом почне стискатися, що призведе до останнього грандіозного ви­буху, і вся матерія знову стиснеться воєдино (»замкнутий Всесвіт») (М. Ріс, С. Хоукінг та ін.);

• теорія «відкритого Всесвіту», згідно з якою наш світ нестримно роз­ширюватиметься. Так триватиме нескінченно довго. Поступово Все­світ порине в темряву і обезлюдніє, згаснуть і щезнуть зірки, на пил перетворяться галактики. Посудина, що містить наш Всесвіт, опустіє, але ніколи не зникне.

• теорія безлічі Всесвітів, що розташовані паралельно з нашим Все­світом, де діють власні фізичні закони. У світі вічних флуктуацій, як у котлі, розташованому десь за межами нашого Всесвіту, знову і зно­ву спливають народжувані Всесвіти. Великий Вибух при цьому опи­сується як звичайне явище, що постійно повторюється, а вакуум по­рівнюється з конвеєром, який штампує нові Універсуми (А. Лінде);

• теорія «космічної еволюції», згідно з якою Всесвіти розмножуються і розвиваються як будь-які живі істоти Всесвіти, що з'являються. несуттєво відрізняються від своїх предків і подібно до всіх інших ор­ганізмів змушені дотримувати природного відбору (спроба перенести дарвінівське вчення у космологію). При цьому вважається, що роз­множуються Всесвіти за допомогою «чорних діро, після чого «гірші» Всесвіти гинуть, а «кращі« продовжують розмножуватися (Л. Смолін. Дж. Гриббін). Нині багато фахівців переконані, що Великий Вибух не можна вважати унікальним феноменом і що наш Всесвіт є лише од­ним серед безлічі подібних світів

На наш погляд, навіть побіжного ознайомлення із сучасними космологіч­ними теоріями достатньо для того, щоб переконатись у подібності іх до бага­тьох релігійно-міфологічних уявлень різних архаїчних народів, які не мали часто й писемності, проте точно знали, як з'явився Космос з Хаосу.