Створення світу
Відкривається Біблія Книгою Буття, універсальним вступом до історії людства, походження світу і людини, в якій оповідається спочатку про створення Богом світу за допомогою Слова впродовж 7 днів:
• першого дня «створив Бог небо і землю» і відокремив світло від пітьми, у чому богослови вбачають відділення хаотичного світу від світу космічного, світу «горнього», небесного від світу «дольного», земного;
• другого дня «посеред води» створюється «твердь», яку Бог робить видимим (на відміну від колишнього невидимого, «горнього») небом;
• третього дня Бог відокремлює від води суходіл і на суходолі створює трави, плодоносні дерева та іншу «зелень»;
• четвертого дня за велінням Бога «на тверді небесній («для освітлення землі») — і для відокремлення дня від ночі, і для знамень і часів, і днів і років» з’являються небесні світила: Сонце, Місяць і зірки;
• п’ятого дня з’являються з води плазуни, а також риби, а «над землею» — птахи;
• шостого дня Бог створює «звірів земних», худобу «і всіх гадів земних», а також «за образом і подобою» своєю — людину, яка покликана панувати над усіма рибами, птахами, худобою, «гадами» «і над усією землею». До того ж «створив Бог людину...
чоловіка і жінку створив їх», що давало деяким тлумачам Біблії (насамперед єврейським рабинам) убачати тут підстави для теорії андрогінної природи першолюдини;• сьомого дня Бог «почив... від усіх справ своїх», а також благословив і освятив цей день (Бут., І, 1-31).
На думку тлумачів Біблії, серед яких і сучасні релігієзнавці, ця біблійна космогонія взята (як і багато інших глав П’ятикнижжя Мойсеєвого, або Тори) із шумеро-аккадської міфології (так званого халдейського генезису, про який повідав вавилонський жрець Берос близько ІІІ ст. до н. е. [145, І, 14]. Лишається незрозумілим, якому часовому відтинкові відповідав один день «створення світу», можливо, що він був не менш тривалий, ніж згадувані нами раніше «дні Брахми».
Таблиця 4
СХЕМА СПІВВІДНОШЕННЯ СТАРОЗАВІТНИХ КНИГ
У ЄВРЕЙСЬКІЙ І ПРАВОСЛАВНІЙ БІБЛІЯХ [145]
