Середній і новий періоди
Новий політичний підйом в Еламі починається з правління Шутрук-Наххун- теІ (1185-1155 рр. до н. е.), який поклав кінець каситській династії у Вавилонії (бл. 1157 р. до н. е.). Завойовницька політика Шутрук-Наххунте І була продовжена його спадкоємцями, що дало змогу значно розширити територію Еламу (табл.
10). У цей період верховним правителем усього Еламу був знову цар. У новоеламський період (УІІІ-УІІ ст. до н. е.) Елам перебуває у тісному союзі з Вавилонією (рис. 33) і веде спільну боротьбу проти Ассирії (див. рис. 34). З Хумпаннікаша І (742717 рр. до н. е.), який воював проти ассирійського царя Саргона ІІ (722-705 рр. до н. е.), починається історія цього періоду, ознаменованого значною зміною населення Еламу. Саргон ІІ у 721 р. до н. е. взяв Самарію, столицю давнього Ізраїльського царства, в якому, за біблійними переказами, проживало 10 з 12 «колін ізраїльських». Вирішивши назавжди знищити Ізраїль, Саргон ІІ заполонив десятки тисяч ізраїльтян (з однієї Самарії було виселено більше 27 тис. жителів) і розселив їх у віддалених областях своєї імперії: «у Халаху, Хаборі, біля ріки Гозан і в містах
Рис. 33. Вавилоняни (Персеполь) [128, 58]
Рис. 34. Ассирійці (Персеполь) [128, 58
Мідії». Розселили ізраїльтян також у Еламі. Таким чином, Самарія й інші ізраїльські міста втратили більшу частину своїх жителів. У спорожнілі ізраїльські міста ассирійці перевели на проживання вавилонян, кутіїв і еламітів. Прибулі поселенці засвоїли згодом багато ізраїльських звичаїв та вірувань, змішалися із залишком ізраїльтян і утворили згодом особливу народність, відому як самаритяни.
Переселені в Мідію, Елам та інші захоплені Ассирією країни, ізраїльтяни поступово змішалися з тамтешніми мешканцями і згодом майже загубилися серед них.
Так загинуло Ізраїльське «десятиколінне» царство і більшість давніх ізраїльтян, від яких залишилася тільки Іудея, населена лише двома ізраїльськими «колінами»-племенами [122, 85; 36, 168-169].Ряд походів в Елам починає ассирійський цар Ашшурбаніпал (669-631 рр. до н. е.), який убиває еламського царя Теуммана і руйнує Сузи. Загибель незалежного Еламу настає в 639 р. до н. е. Елам зруйнований і розграбований, а населення забране у полон. Однак ассирійське панування над Еламом продовжувалося недовго. Незабаром після смерті Ашшурбаніпала об’єднані сили Мідії і Вави- лонії розгромили Ассирійську державу. Починаючи з новоеламського періоду і до падіння Еламу, царський престол переходить уже не по жіночій лінії, а по чоловічій — від батька до сина. Хронологія царів середньоеламського періоду наведена в табл. 11, новоеламського — у табл. 12.
Таблиця 11
ХРОНОЛОГІЯ ЦАРІВ ЕЛАМУ СЕРЕДНЬОГО ПЕРІОДУ [122, 85]
| Дата (до н. е. ) | Ім'я царя |
| 1205-1185 рр. | Халлутуш-Іншушинак І |
| 1185-1155 рр. | Шатрук-Наххунте І, що поклав кінець каситській династії |
| 1155-1150 рр. | Кутир-Наххунте І, займався активною завойовницькою політикою |
| 1150-1120 рр. | Шилхак-Іншушинак, суттєво розширив територію Еламу |
| 1120-1110 рр. | Хутелудуш-Іншушинак, поступається пануючим становищем Еламу в південному Межиріччі Вавилонії |
Таблиця 12
ХРОНОЛОГІЯ ЦАРІВ ЕЛАМУ НОВОГО ПЕРІОДУ [122, 84~86]
| Дата (до н. е. ) | Ім'я царя |
| 742-717 рр. | Хумпаннікаш І, воював з царем Ассирії Саргоном ІІ (722-705 рр. до н. е.) |
| 717-699 рр. | Шутрук-Наххунте ІІ, відомий як успішний завойовник |
| 699-693 рр. | Халлутуш-Іншушинак ІІ, зазнав сильної поразки від ассирійського царя Синахериба (705-681 рр. до н. е.) |
| 693-692 рр. | Кутир-Наххунте ІІ |
| 692-687 рр. | Хумпануммена, брат Кутира-Наххунте ІІ |
| 675-663 рр. | Уртаку |
| 663-653 рр. | Теумман, якого вбив ассирійський цар Ашшурбаніпал (669-631 рр. до н. е.) |
| 653-639 рр. | Ашшурбаніпал садить на трон Умманігаша, сина Уртаку, якого скидає його брат Таммариту, а останнього змінює на троні Шутрук-Наххунте ІІІ |
| 639 р. | Загибель незалежного Еламу і виселення його жителів |