Російський дослідник А. Голан протягом двадцяти років вивчав на основі комплексного аналізу численні зображення кам’яного віку, внаслідок чого з’явилася його книга «Міф і символ», що є спробою реконструкції релігійно-міфологічних уявлень епохи неоліту.
Основними положеннями цієї праці [47] ми скористаємося при викладенні матеріалу цього розділу. Всі розглянуті А. Голаном архаїчні зображення є символами, тобто умовна графічна фіксація релігійних понять, початок формування яких належить до давніх часів палеоліту, віддалених від нас на 20-30 тис.
років і який досяг свого розквіту в середовищі носіїв ранньоземле- робських культур епохи неоліту, що населяли Південно-Східну Європу і Передню Азію в період Х-ІУ тис. до н. е. До кінця III тис. до н. е. ранньоземлеробські племена майже повсюдно припинили своє існування, і в цей період склалися нові релігії, в більшості своїй антагоністичні неолітичній, але такі, що асимілюють багато її елементів, згодом перероблених. Отже, завершення неолітичної релігії пов’язане з початком розвитку індоєвропейських народів і їх системи вірувань [47, 7].