Резюме
У період Х-УІІІ тис. до н. е. (тобто одразу після загибелі платонівської Атлантиды) величезну територію між Нілом та Євфратом населяли носії прадавньої натуфійської культури, які вже перейшли до осілого способу життя та будували постійні поселення (зокрема, й одне з перших відомих в історії людства — місто Єрихон).
Залишками цієї археологічної культури є розкопані в Ейнані близько 50 будинків округлої форми [15, 65], що нагадує архітектуру давніх іберійсько-кавказьких народів та населення трипільської працивілізації. Можливо, що саме ця нату- фійська археологічна культура зумовила виникнення хуритів (та споріднених з ними, але, мабуть, більш пізніх урартів). З ХУІІІ-ХУІ ст. до н. е. хурити створюють у Месопотамії могутню державу — Мітанні (водночас з індоєвропейськими хетами, які започаткували свою Хетську державу також від іберійсько-кавказьких хатів — прадавніх сусідів хуритів).Від хуритів — автохтонного населення Сирії, Фінікії та Палестини — називалась в давнину і вся ця місцевість (Хуру, потім — Ханаан). Спільноти хуритів ще довго існували в Ханаані. Вони проживали: в Едані (давня країна Передньої Азії, між Мертвим морем та затокою Акаба), де називалися хореями; у Сихемі (середина Ханаану, сучасний Наблус) та в Галгалі (між Єрихоном і Йорданом), де їх називали євеї («жителі селища»). З хуритськими євеями були споріднені й євусеї (нащадки біблійних Євуса та Євея, які вели свій рід від Ханаана). Саме від іберійсько-кавказьких хуритів, які рано почали зливатися з індоєвропейськими хетами (а пізніше — з кіммерійцями та скіфами), бере свою назву і Єрусалим — колишнє хуритське місто Євус (або Салім, Єрусалим). Саме в цьому місті у часи «прабатька» євреїв Аврама правив Мелхі.седек — хуритський
«Цар правди», а Єрусалим вважався побудованим Ельоном та Салімом (Шалі- мом — богом зорі, який, очевидно, був однією з іпостасей Бога Всевишнього — Ельона). Саме жерцем цього істинного, справжнього, єдиного Бога (Ель-Еліо- на) — Владики і Творця Всесвіту — був Мелхіседек, якому вклонявся Аврам. «І було в Салімі місце Його (Бога)» — сказано у псалмах. Але з часом «місто Бога» завоювали давні євреї («коліно» Іуди, близько Х ст. до н. е.), а хуритські євусеї та євеї перетворені на рабів.