Релігійно-міфологічні уявлення фінно-угорських народів
Давні фінно-угри розселилися на І тис. н. е. з Приуралля і Поволжя до Прибалтики (сучасні фіни, естонці, карели та ін.) і північної частини Скандинавії (саамі), зайнявши лісову смугу Східної Європи (племена мері, муроми, чуді та ін.) і досягнувши Середньої Європи (міграції угорців у IX ст.).
У процесі розвитку і виникнення у фінно-угорських народів окремих релігійно-міфологічних систем вони, близькі до самодійської та інших релігій і міфологій урало- алтайських народів, зазнавали впливу сусідніх етносів і самі впливали на їхні релігійно-міфологічні уявлення. Значним був вплив іранської, тюркської, слов'янської та балтійської релігій, а на завершальному етапі — ісламської та християнської (33, II, 563]Таблиц» 27
ОКРЕМІ ХАРАКТЕРИСТИКИ УРАЛЬСЬКИХ НАРОДІВ (1992 р.) (40)
'j'ììtaum друга. Релігії екваторіальних і монголоїдних народів
Продовження табл 27
Загальна КОСМОГОНІЯ У найдавнішій загальній фінно-угорській релігійно- міфологічній системі космогонічні сюжети подібні: бог- деміург створює Землю і все корисне на ній, а його молодший брат — гори та все шкідливе. Інший варіант космогонії — творення з яйця, знесеного птахом. Світ поділяється на три зони: верхню — Небо з Полярною зорею у центрі, середню — Земля, оточена водами океану, нижню — загробний світ холоду і мороку'. Світовою віссю служить дерево, стовп або гора. Верхній сшт вважається місцем, де живуть небесні боги (деміург, громовик та ін.), а Землю уособлювали жіночі божества, які іноді були дружинами вищих богів. На Землі жили божества.
що сприяли розвитку промислів, і духи — господарі природи (лісовики, водяні та ін.). Дхя фінно-угорської релігійно-міфологічної системи характерні духи — матері природи і стихій:.лісу, води, вогню, вітру. У нижньому світі жив антагоніст бога, творитель зла, із злими духами і мерцями. Образи небесних богів різних фінно-угорських традицій, можливо, походять від прафінно-уторсь- кого божества, чиє ім’я пов'язане з назвою Неба, повітря (фінський та карельсь- кий Ільмаринем, саамський Ільмарис. естонський Юммал та ін.) [33, 11, 563-564].Фінсько-карельські вірування
Згідно з фінською та карельською картиною світу, кругла Земля омивається водами 1 накрита небозводом, що обертається, з нерухомим центром — Полярною зорею («цвях Землі», »небесний шарнір» та ін.). У деяких карельських рунах світ
творить птах із знесеного ним яйця, в інших — деміург Вяйнямйойнен (частіше він створює ландшафт, рельєф морського дна). Відомостей про пантеон дуже мало, хоч до наших часів збереглося десятки імен богів і духів. У процесі християнізації фінів і карелів (XII ст.) ім'я верховною бога Юмала почало означати бога взагалі, в тому числі християнського [33. 11. 564].
Саамські міфи
Саамська релігійно-міфологічна система близька до фінської. До найдавніших пластів саамської міфології зараховують цикл міфів про небесне сватання: Сонце Пейве (чоловічий персонаж)
сватає для свого сина дочку Місяця, але дістає відмову. Тоді починається бо-
ротьба стихій: па боці Сонця виступають Земля і гори, свійські тварини, олені, птахи; на боці Місяця вода. тінь, замогильний світ, північне сяйво, дикі звірі. Космічна боротьба завершується одруженням з дочкою Місяця. Різні групи саамів мали кожна свій власний пантеон. Образ бога Юбмела в деяких міфах замінений образами бога-батька Радьсн-атча і бога-сина Радьєн-к'єдда- В одному з міфів батько доручає творення світу синові, а той передоручає його богині Землі Мадератьє.
Ці боги беруть участь у кос-
мінному циклі народження людини. Від Сонця Пейве залежало благополуччя людей. До пантеону також входять численні божества зі спеціалізованими функціями (боги грози, вітру, родючості, свят, весни, пасовиськ, мисливства промислів, замогильного світу). Саамські боги населяли три яруси Всесвіту, які зображалися на шаманських бубнах. Божествами підземного світу є його повелитель Рота і Ябмеакка (33. II, 564]. Тричленний поділ світу на саамському шаманському бубні показано на рис. 97.
Вірування естонців, комі та удмуртів
Гістонська (і близька до неї лівська) релігійно-міфологічна система після християнізації збереглася лише фрагментарно. Главою пантеону вважався небесний бог Уку (він же Вакаіса — «старий батько», Тасватаат — «небесний дід», Юмал). Небесному батькові відповідала матн-земля — Маа-ема.
Релігійно-міфологічні уявлення комі зберегли безліч богів (води, лісу, повітря, мисливства), поклоніння тваринам, деревам, вогню, Сонцю, воді та ідолам. Верховне божество Єн — деміург, якому протистоїть зле божество Омоль (або Куль). Предками комі вважалася чудь — народ, що зник під землю у давні часи. Збереглися інші етногонічні міфи, а також міфи про культурних героїв.
Вищий небесний бог в удмуртів Інмар («Небо«} в дуалістичній космогонії та антропогені! — деміург, що протистоїть Керемету, творцеві зла, володареві підземного світу. Трете головне божество — Килдисін, бог Землі і врожаю, що замикає тричленну модель світу (Небо, Земля, пекло). Відомо багато персонажів нижчої міфології — численних злих духів (33, II. 565-566).
Мордовські і марійські вірування
Мордовські традиційні вірування зберегли поклоніння верховному небесному богові Шкай (або Нішке), який уособлює деміурга і культурного героя і часто зображається сидячи на дубі — Світовому дереві. Для мордовської релігійно- міфологічної системи характерні уявлення про духів — матерів явищ природи і рослинності (матері лісу, води, вітру, землі, вогню, полів, дому, лук).
Відомі також відповідні чоловічі персонажі.Марійська релігійно-міфологічна система близька до мордовської: верховне божество Кугу-юмо (юно — позначення категорії богів взагалі) протистоїть творцю зла Кереметові. До вищих богів зараховувалися бог Всесвіту, що керує вітрами та хмарами, бог Сонця і світла, бог небозводу, бог — заступник люд- ства, боги блискавки і грому..Менше шанували інших міфологічних персонажів — уособлення явищ природи. Злих духів загробного світу очолював його володар Кіямат. Поряд з божествами окремі явища природи втілювали численні духи-матері (33, П. 566-567]
Релігійні уявлення і ХаНТІВ і МЭНС!
Згідно з центральним космогонічним міфом хантів мансі (обські утри), Земля з'явилася серед первісного океану з мулу, який винесла у дзьобі гагара. Гагару посилає прародитель усіх богів Корс-Торум, а вигляду гагари набирає володар злих духів Куль-отир. У найвідомішому з міфів ініціатива творення людини приписується матері Землі. За мансійським міфом. Землю первісно заселяли богатирі-отири (тобто велетні), але верховний бог Нумі-Торум. розгніваний їхньою зухвалістю, послав пожежу і згодом потоп (в інших міфах згадується рідка вогняна маса! Міфологічна модель світу в обських угрів базується на троїстому поділі, що відповідає тріаді головних божеств: небесний бог Нумі-Торум, богиня Землі Калташ-Еква. бог підземного світу Куль-отир. Пантеон очолює Нумі-Торум — «верхній бог», володар Неба, податель денного світла, син деміурга Корс-Торума і онук Косяр-Торума (ці два останні боги усунуті від участі в управлінні Всесвітом і живуть на дальніх ярусах верхнього світу). Богиня Землі Калташ-Еква — сестра і дружина Нумі-Торума, а бог підземного світу' Куль-отир — його брат. Інші їхні сестри та брати — богиня Сонця Хотал- Еква. бог Місяця Етпос-ойка, богиня вогню Най-Еква, бог грому Сяхил-Торум. Серед найважливіших постатей пантеону — сім синів Нумі-Торума. яких він послав на Землю для безпосереднього управління справами людей, при цьому особливе значення має наймолодший, Мір-сусне-хум — заступник людського роду і посередник між людьми і богами Нижчий рівень пантеону утворюють численні духи.
Елементи тотемізму простежуються у ставленні до ведмедя. Важливе місце у релігійно-міфологічних поглядах обських угрів займають уявлення про душу; часто згадуються п'ять (або сім) душ у чоловіків і чотири (або шість) у жінок. З демонічних істот найвідоміші менкви — лісові велетні-людо- іди (33. II. 567].Вірування угорців
У релігійно-міфологічних уявленнях угорців постійно простежується архаїчна ідея Світового дерева, що займає центральне місце у міфологічній картині світобудови. З-під дерева б'є джерело життя; плоди, смола і соки дерева дають життя і живлять усе суще на Землі; на горішній гілці дерева розміщується дім Сонця і ЙОГО матері. а трохи нижче — дім Місяця та його матері. Дерево охороняє велетенський птах, і знайти дорогу до нього здатний лише шаман Можливості для реконструкції пантеону угорців луже незначні: верховне небесне божество називалося, ймовірно, «Батько-бог» або «Батько-Нсбо··. Вище жіноче божество давніх угорців, мабуть, було подібне до обсько-угорської Калташ-Екве. Сім легендарних вождів давньо- угорських племен, що згадуються у хроніках, можуть відповідати сімом синам обсько-угорського Нумі-Торума. Уявлення про різних духів і надприродні істоти нижчих категорій подібні до відповідних образів у релігійно-міфологічних системах сусідніх європейських народів (33. 11, 568].