Самодійська міфологія і релігія
Релігійно-міфологічні уявлення народів самодійської групи уральської мовної сім'ї — ненців, енців. нтанасанів і селькупів, що живуть на півночі Архангельської. Тюменської, Томської областей і Красноярського краю РФ.
а також са- янських самодійців — свідчать про те, що основні ознаки цих світоглядних систем сформувалися у період самодійської етнічної єдності (не пізніше кінця їтис. до н. е. — початку І тис. н. е.) (33, II, 398] Питання про генетичні зв'язки самодійської релігійно-міфологічної системи з такими ж системами фінно- угорських народів поки що недостатньо вивчене. Частіше простежуються зумовлені багатовіковими етнічними контактами її зв'язки з релігійно-міфологічними уявленнями інших народів Північного Сибіру, особливо кетів.Ядро найвищого рівня пантеону самодійців утворюють три образи (берут, початок, мабуть, у прасамодійській релігії): верховне божество — деміург Нум, його антагоніст — втілення зла Нга і стара-заступниця Я-небя (»мати Землі»). Стара •заступниці виконує функції бопіні-матері. Нижчий рівень пантеону утворюють численні божества і духи господарі води. лісу, каменю, вогню тощо. а також локальні божества. Вони підпорядковуються головним божествам або служать шаманам. Незчисленні демонічні істоти, як правило, ворожі до людини, перебувають поза пантеоном.
Уявлення про структуру світобудови у самодійців різноманітні: поширене членування Всесвіту на верхній (небесний), середній (наземний та водяний) і нижній (підземний) світи У деяких міфах Небо ноділяється на сім ярусів (сьомий ярус, найвіддаленіший від Землі — житло Нума), а підземний світ — на сім шарів криги. У найбільш архаїчних міфах Сонце персоніфікусть-
ся в образі жінки, а Місяць — в образі чоловіка [33. II. 398—399].
Численні міфи про створення Землі. Особливо поширений сюжет, згідно з яким усе спочатку було покрите водою. З наказу бога-деміурга гагара пірнає під воду і дістає грудочку глини, з якої й створюється Земля. Подальше влаштування світу нерідко пов'язується з діяльністю вже двох деміургів — господаря Неба і господаря Землі. Господар Землі створив тіло людини, а господар Неба вдихнув у нього душу. Поділ людей на самодійців, хантів, комі та росіян пов'язується з будівництвом сходів на Небо. Космогонічний цикл становлять міфи про всесвітній потоп. Люди рятуються від нього на плоту, взявши на нього по одному представнику кожного виду тварин, а великі шамани — на вершині священної гори. Міфи про діяння великих шаманів оповідають про їх тривалі та небезпечні подорожі до землі мертвих, до небесних божеств, до різноманітних духів.
Численні міфи розповідають про походження різноманітних явищ природи. смерті та хвороб, Світового дерева тощо. У деяких самодійських груп зафіксовані тотемні міфи та міфи про культурних героїв [33. II, 399-401].