Релігійно-міфологічні уявлення маньчжурів
ІУІаньчжурн — корінне населення Північно-Східного Китаю (переважно в Південній.Маньчжурії). Чисельність — близько 10 млн чол. (1992 р.). Належать до північноазіатськоі раси великої монголоїдної раси.
Мова маньчжурська тунгусо-маньчжурської групи алтайської сім'ї. Писемність, як вже згадувалося, була створена (наприкінці XVI ст.) на основі монгольського алфавіту. Сучасні віруючі маньчжури — буддисти й послідовники даосизму, проте зберігаються й традиційні вірування.Маньчжури — нащадки згадуваних у давніх китайських літописах тунгуських племен: сушень, ілоу, уцзи, мохе та ін. В етногенезі маньчжурів брали участь предки сусідніх тюркських, монгольських та інших племен. Маньчжури сформувалися як єдиний народ на початку XVII ст., коли з'явилося їх загальне найменування маньчжу і було створено літературну мову. Маньчжури заснували в XVII ст. імперію Цін, завоювавши Корею, Китай і Монголію, а у XVII! ст. — Джунгарію. Тибет та інші райони. Обов'язкова служба в так званих прапорних військах, які розміщувалися у великих містах імперії, сприяла засвоєнню маньчжурами китайської мови та культури Традиційні заняття маньчжурів — землеробство (зернові, бобові, овочі тощо), в гірських районах лісові промисли Ремесла — плетіння циновок і корзин, зброярське, ювелірне, чинбарське, ковальське, деревообробне та ін. Система спорідненості арабського типу. Традиційно маньчжури оселялися на берегах річок, біля підніжжя і на схилах гір і пагорбів. Поселення мали прямокутне планування і обгороджувалися масивними глинобитними с тінами з вежами на купах Одяг і їжа нагадують китайські 1-Ю. 286—287].
Джерела і впливи
Основними джерелами вивчення маньчжурської релігійно-міфологічної системи с записи релігійних обрядів, що збереглися аж до першої половини XX ст. у маньчжурських племен на території Північного Китаю, «Оповідь про нішанську шаманку» (оригінальний маньчжурський текст, що має.
проте, сліди китайського впливу), ритуальна книга «Статуг маньчжурських жертвопринесень небу й духам» (1747 р.) та ін. (33. II. 107].На релігійно-міфологічну систему маньчжурів вплинули ламаїзм (тибетський варіант буддизму), далекосхідний буддизм, даосизм, китайські таємні культи тощо 3 китайської народної релігії був запозичений, наприклад, культ Гуань- ді. оголошеного заступником династії Цін 3 1636 р. маньчжурські імператори відправляли за прикладом династії Мін також традиційний державний конфу- ціанський культ (ритуальне поклоніння Небу. Землі, імператорським предкам і певним божествам). Але переважаючим і найбільш самобутнім у релігійно- міфологічних поглядах маньчжурів здається нам особливий прояв сибірського шаманського культу. пов'язаного з давніми мисливськими ритуалами і культом предків, що панував у найголовніших кланах, а як таємний культ — і при імператорському дворі в Мукдені та в Пекіні, аж до кінця XIX ст Початок поширення у маньчжурів шаманізму. який можна розглядати як первісну форму маньчжурських релігійних відправлень, зараховують до 1033 р.
Особливе місце в релігійно-міфологічних поглядах маньчжурів займає переказ про походження маньчжурського імператорського клану Айсіньгіоро, у яком)’ ясно розпізнаються паралелі з аналогічними міфами Кореї та Давнього Китаю. Найдавніший збережений часом варіант переказу' про походження маньчжурів, у якому помітні історичні елементи, містять «Справжні записи про маньчжурів» (1635 р.) [33, II, /07|.
Пантеон
Космос у маньчжурів поділяється на небесний верхній світ, земний серединний світ і демонічний нижній світ. Верхній світ (Небо) утворюється системою з семи або дев'яти небес, на яких розташовані Сонце. Місяць, зірки, а також живе незліченна кількість небесних духів 1 Вищий дух. Розташований на південному сході нижній світ уособлює темне царство смерті, яким керує Ілмунь хан. Подібно до трійчастого поділу світу' людська душа має три іпостасі, жодна з яких не існує самостійно, але всі три взаємопов'язані.
Людиноподібний небесний дух Абкай еньдурі («небесний цар», «небо»), якому підпорядковані всі духи, зазвичай мисліггься як прихильний прародитель всіх живих істот. Він відає карами і нагородженнями, живе у вічнозеленому верхньому світі та непідвладний шаманові. Володар нижнього світу Ілмунь хан — суддя померлих дути — управляє ієрархічно організованою системою духів, до якої належать жіноче божество Омосі-мама. цілий сонм вартових воріт, писців, духів-звірів та ін. Шаманові допомагають духи предків, різних тварин і явищ природи (33. II. ІДО-/09].