<<
>>

Рання ісламська державність у Берберії.

На початку Vili ст. виявилися перші ознаки кризи адміністративно-управлінської системи Арабського халіфату в Північній Африці. Починають з’являтися цілі райони, які звільнялися від влади халіфів і проголошували власну незалежність.

У різних районах Берберії стали виникати хариджитські теократії. З-під контролю халіфату вийшла приатлантична область Шауійя (Тамесна), заселена берберами бергвата (група масмуда). Їхній вождь Тариф Абу Саліф приєднався до Майсари і брав участь у виступах суфритів. Після смерті Тарифа (748 р.) вождем бергвата став його син Саліх, який проголосив себе новим Пророком, якому Коран було послано берберською мовою. У Сеуті вождь племені меджекес заснував державу Магсена. Хариджитський рух Західного узбережжя Маґрибу розвивався у тісному зв’язку з Сиджильмасою — визнаним центром суфритів Північної Африки. Із середини Vili ст. керівництво місцевою хариджитською громадою перейшло до племінної верхівки мекнаса (з гілки зената), яка заснували династію емірів банумідрар (757 р.). Мідраріди зберігали владу в Далекому Маґрибі аж до приходу у Х ст. зі сходу Фатимідів та їх зіткнення з військами кордовського халіфа (з 967 р.).

Важливим центром хариджитської державності з середини Vili ст. став Тахерт — столиця імамату Рустамідів. Заснований бл. 761 р. у Північній частині Середнього Магрибу та проголошений у 768 р. столицею ібадитів, Тахерт об’єднав берберів з племен лупата, ламайя, нафзауса, негуса, хозара (з гілки зената). У 777 р. імамом ібадитів проголосили ‘Абд ар­Рахмана, який керував військовими походами хариджитів і в 765 р. захопив столицю арабського намісництва Кайруан.

Для багатьох сучасників Тахерт став зразком мусульманської державності. Сюди цілими родинами переселялися мутазиліти, перси, християни. У місті та його околицях споруджували мечеті вихідці з Куфи, Басри та інших регіонів Сходу1. На чолі ібадитської держави стояв імам, якого призначала релігійна громада. Він управляв своїми підданими, від яких вимагалася безумовна покора, згідно з Кораном і звичаями2.

<< | >>
Источник: Релігійна політика стародавніх і середньовічних держав / Омельчук В. В. Ліснича В. М.: Навчальний посібник. — К.: Персонал,2011. — 608 с. — (Серія: Світові традиції державного управління. — Вип. І).. 2011

Еще по теме Рання ісламська державність у Берберії.: