Приклад політеїзму
^Іаприклад, розглянутий у першому томі бурятський політеїзм (як і політеїзм багатьох інших монголоїдних, екваторіальних, європеоїдних народів) — це великий пантеон, побудований в ієрархічному порядку з верховним божеством на чолі (у нашому випадку — в особі вічного синього Неба — Тенгрі).
У ньому кожен бог і дух є уособленням певних явищ чи сторін природи й суспільства і, відповідно, вважається їхнім хазяїном, паном, заступником. Всесвіт, на думку бурятів (як і багатьох інших стародавніх народів), складається з верхнього, середнього і нижнього світів, розташованих по вертикалі один над одним. Кожним з цих світів керує особливе божество, і кожен з них має своїх особливих духів [91, 9—26].Небо і небожителі (Тенгрі та тенгрії)
^Іебо в бурятів (як і в монголів, алтайців, інших народів Азії з розвиненим скотарством) вважалося чоловічим началом, дарувальником життя, а Земля — жіночим, що дає форму. Небо було істотою духовною, антропоморфізова- ною, яка керувала всім світом. Воно виступало також абстрактною регулюючою силою, що уособлює розум, доцільність і вищу справедливість. Небо вважалося батьком, а Земля — матір’ю. На Небі є безліч небожителів (тенгрії), з яких одні вважаються світлими і добрими, а інші — темними і злими. Усі вони походять від Неба, вічні і є знаряддями його волі або різними силами. Згідно з одним із най- популярніших варіантів бурятських міфів небожителів поділяють на два ворожі табори: на західних, добрих, покликаних давати людям щастя, і східних, грізних, небезпечних для людини. За іншою версією, тенгріїв усіх 99 і вони колись становили єдиний табір, але з часом поділилися на дві ворогуючі сили — 55 західних і 44 східних. Кожна з них має свого ватажка. За ще однією версією, західні небесні божества поділяються, своєю чергою, на південних, північних і власне західних: на чолі першої групи стоїть син вічного синього Неба — Батько Мудрий небожитель зі своєю дружиною (він уявляється величним старцем, який мешкає в дивовижному палаці, добрим і мирним); головним над північними тенгріями вважається божество грому і блискавки, приборкувач злих духів; третьою групою, тобто власне західною, керує Творець — Білий небожитель зі своєю дружиною (він дарує щастя, сімейне благополуччя, міцне потомство). Особливу, четверту групу (східну) становлять, як відзначалося, 44 небожителі, дуже грізні й підступні; вони посилають людям усілякі нещастя — епідемії, посуху, голод, падіж худоби тощо.
Тенгрії, на думку сучасних дослідників, переважно уособлюють атмосферні явища (наприклад, божества снігу, граду, вітру, туману, блискавок, холоду та ін.). Частина тенгріїв відповідає за людське життя в різних його проявах: пристрасть і здібність людини, хвороба, сфера господарства і ремесла, управління, військова справа тощо (наприклад, божества сили, війни, сказу, покровителі рогатої худоби, коней, ковальської справи та ін.).Земля, за шаманськими поняттями, є серединним світом, одухотвореним як загалом, так і в усіх своїх складових, тому кожна місцевість, гора, річка, озеро, скеля, джерело мають своє божество. До того ж буряти всіх етнічних груп
Божества землі
і води
єдині в уявленні про існування владики всієї Землі. Зазвичай — це богиня Землі, яка мислилася старою бабою, яка живе всередині Землі й дарує багатство і родючість, що проявляється під впливом Неба. Богиня Землі вважалася однією з основних у пантеоні стародавніх народів. Деякі групи бурятів приносили в жертву «цариці землі» сиву козу і вважали її матір’ю свого верховного божества (зокрема, Ульгена). На більш пізніх етапах розвитку бурятського політеїзму «господарем землі» іноді вважалося божество чоловічої природи, що має дружину (під останньою, можливо, малася на увазі колишня «цариця землі»). Божества - владики вод були, як правило, небесного походження й належали до числа світлих і доброчесних. Буряти вважають їх старцями, що живуть на дні глибоких вод. Головним з них є Лопсон зі своєю дружиною.
Божества
підземного царства
Владикою підземного світу вважається грізний Ерлен-хан з численними помічниками. Він небесного походження і має дружину і сина. Ерлен-хан — божество, відоме багатьом народам Південного Сибіру і Центральної Азії. Особливе місце в бурятському пантеоні посідає божество вогню, що також має дружину.