Прибалтика.
Наріжним каменем формування державних духовно-лицарських утворень Прибалтики розглядалося християнство. На ньому будував засади своєї діяльності Орден мечоносців. У 1184—1186 рр.
у Ікскюлі заснували Лівонське єпископство, яке в 1188 р. затвердив папа римський. За допомогою у підкоренні та християнізації місцевого населення третій єпископАльбертфон Буксгевден звернувся задопомогою до німецьких лицарів. У 1200 р. він закликав до хрестового походу в Прибалтику. Єпископ Альберт виступив засновником Риги у 1201 р. і переніс сюди єпископську резиденцію. За допомогою цистерціанця Альберт у 1202 р. заснував братство лицарів для захисту завоювань та єпископського замку в Ризі. В 1204 р. папа Інокентій ІІІ визнав і взяв під власноручну опіку це братство, яке перетворили в орден „братів лицарства Хреста в Лівонії”. Єпископ зберігав найвищу владу в Лівонії, натомість хрестоносці отримували третину завойованих земель1. Ідеологічні засади державної діяльності лицарів мали помітні теологічні засади, культивовані орденською верхівкою. Саме підтримкою вищих сил пояснювали успіхи в колонізації регіону. Це дає підстави пізніше розглядати Тевтонський орден як автономну церковно-феодальну державу[1033] [1034] [1035].Висновки. Християнська церква була інструментом оформлення державності у країнах Скандинавії. Попри істотні розбіжності у розвитку державно-релігійних взаємин у кожній з країн регіону, утвердження християнства як панівної релігії скрізь зустрічало опір значної частини населення. Поступово воно почало перетворюватися на важливий чинник суспільно- політичних процесів, отримуючи від держави необхідні кошти. В Данії та Швеції церква стала важливим союзником держави при реалізації програми зовнішньої експансії.
У Прибалтиці християнство відігравало роль ідеологічного забезпечення панування іноземних загарбників, об’єднаних у Орден мечоносців, над місцевим населенням.
Орден, своєю чергою, надавав необхідні ресурси церкві для активної місіонерської діяльності.Список рекомендованої літератури
1. Заборов М. А. Крестоносцы на Востоке / М. А. Заборов. — М.: Гл. ред. вост. лит. изд-ва „Наука”, 1980. — 320 с.
2. Эпоха крестовых походов [Под ред. Э. Лависса и А. Рамбо; пер. С. Гершензона]. — [Изд. испр. и доп.]. — СПб.: Полигон, АСТ, 1999. - 1088 с.
3. Лінч Д. Г. Середньовічна церква: Коротка історія [Пер. з англ. В. Шовкун] / Д. Г. Лінч. — К.: Основи, 1994. — 492 с.
4. Матузова В. И. Идейно-теологическая основа „Хроники земли Прусской” Петра из Дусбурга / В. И. Матузова // Древнейшие государства на территории СССР: Материалы и исследования: 1982 [Отв. ред. Т В. Пашуто]. — М.: Наука, 1984. — С. 152— 169.
5. Мельникова Е. А. Русско-скандинавские взаимосвязи в процессе христианизации (ІХ—ХІІІ вв.) / Е. А. Мельникова // Древнейшие государства на территории СССР: Материалы и исследования: 1987 [Отв. ред. А. П. Новосельцев]. — М.: Наука, 1989. — С. 260—268.
6. Drogereit R. Erzbistum Hamburg, Hamburg-Bremen oder Erzbistum Bremen? / R. Drogereit // Archiv fUr Diplomatik, Schriftgeschichte, Siegel- und Wappenkunde. — Bd. 20. — Munster; Koln, 1975. — S. 139—233.
7. The Christianization of Scandinavia [Ed. by B. Sawyer, P. Sawyer, I. Wood]. — Alingsas, 1987. — 226 p.
8. Treide B. Nordosteuropa in der Vorstellung Adams von Bremen Beitrage zur Volkerforschung / B. Treide // Hans Damm zum Geburtstag. — Berlin, 1961. — S. 693—706.
Питання для самоконтролю
1. Схарактеризуйте роль релігії у становленні державності країн Скандинавії та Балтії.
2. Визначте особливості розвитку взаємин релігії та держави в окремих країнах регіону.
3. Чим були зумовлені складнощі з утвердженням християнства у Норвегії.
4. Назвіть характерні риси для розвитку християнства Швеції.
Теми рефератів
1. Релігія у суспільно-політичних процесах держав Скандинавії.
2. Взаємини скандинавських держав і церкви.
Теми контрольних (курсових) робіт
1. Державна політика Данії щодо церкви.
2. Взаємодія влади з релігійними інститутами у Швеції.